Кроки крізь час

Знову

У мені заворушилися пращури,
Вони допомогли мені зникнути.
Вони допомогли впасти й підвестися,
І перестрибнути час.

У мені котел із ста душ,
Кричущих і у блаженстві.
Тепер я знаю напам’ять
Їхні молитви і обличчя навіжені.

Тепер я знаю, що таке «знову»,
Що таке народитися заново.
Провести рукою по повітрю,
Провести ногою по воді.

Подивитись угору - очі опущені -
Обійняти, не торкаючись, –

Зімкнути долоні в кулак.
Ми скрізь. Ми більше не лякаємось.

21.11.24

Подобається

#453 в Різне
#32 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2024