О, як дивно цей світ виглядає,
Сцена сміху й сліз вода,
Де правда в масках таємно йде,
А за нею брехня тихо слід веде.
Люди спішать з тривогою в очах,
Хвилини рахують в швидких кроках,
Гоняться за мрією, що, мов дим,
Щезає в грі, що дивна всім.
Правила криві, шляхи без меж,
Женемось за славою, в обмані веж,
За блиском, за мрією марних висот,
Губимось в течії без світла й чеснот.
Тож я сміюсь, бо який же сенс?
Світ цей — лиш жарт, пустий інтерес.
Я буду плисти, з легким серцем йти,
Крізь нічні глибини, мов тиша течії.
11.11.24
Відредаговано: 23.11.2024