16. Настанови лідера

        Вже була глибока ніч, коли хлопці вносили останні корективи в нову пісню. Всі були неабияк втомлені.

      І якщо хлопцям такий графік був звичним, то для Айрін він був важким.

       Вона щоразу,  між перервами тиші, смачно позіхала та терла очі. Проте, не надавала виду. Всіляко себе підбадьорювала та тормошила.

       Му Лан бачив це і всередині нього виникала певна жалість до неї. Йому хотілося її відпустити додому. Але ненаважувався поговорити про це з Да Соном. Він був певен, що той й без цього щось підозрює і це прохання ще більше ускладнить його положення.

       Тому, він мовчки спостерігав за дівчиною жалісливими очима, повних турботливих рис.

          - Все, я піду... В мене ще є декілька годин для сну і я не хочу втрачати жодної хвилини.  – дівчина втомленою посмішкою промовляла кожне слово.

     Зібравши всі речі в рюкзак,  вона швидко залишила студію.

      Му Лан хотів поспішити за нею, проте Да Сон його спинив.

        - Му Лане, залишся ще на декілька хвилин.  

         Му Лан висварився собі під ніс та з жалем подивився на двері, в яких розчинилася дівоча постать.

       - Чого тобі,  Да Соне?

       - Залиш дівчину в спокої.

       - А що я такого зробив?

       - Ти не бачиш, що ти її ставиш в незручне становище?

         -  Коли це таке було?

      -Ти сам чудово розумієш, про що йде мова.

       - Я хочу її підтримати. Їй не легко дається... Ти ж бачив, якою змученою вона була. Міг би її відпустити. Це її перший день.

      - Вона повинна бути готовою ще до гіршого. Не мені про це тобі говорити. Ти сам знаєш.

        - Вона іноземка. Їй потрібна поступова адаптація.

        -  Ти піклуєшся про неї як людина? Чи як чоловік, якому вона подобається? – Да Сон пильно придивлявся в обличчя Му Лана, намагаючись вивести його на чисту воду.

       - Яка відповідь тебе задовільнить?

      - Мені то що з цього? Ти сам повинен розуміти, на які наслідки себе наражаєш.

      -  Вона мені подобається... І я не говорю, щоб кожен раз ставитись до неї поблажливо. Проте, сьогодні вона могла б не засиджуватись допізна.

        - Твій батько буде не в захваті, коли дізнається,  що його син закохався в перекладача. Вона може втратити роботу... Якщо себе не шкода,  то хоч її пожалій.

       - Я добре розумію наслідки.

       -  Тим паче, ти ж сам чув, що вона не планує стосунків з корейським чоловіком. Твоя кар’єра не варта такого ризику. Кохання  - швидкоплинна річ. А визнання  - на все життя. Чи варта ця шкірка вичинки?

        - Незнаю.

       -   Не поспішай. Можливо,  це тимчасове затемнення. Приглянься до неї. Поспостерігай. Тільки без дурниць... буде шкода втратити надбання через неварте кохання.

        - Я подумаю над цим.

     -  І будь стриманішим, коли вона поруч. Хлопці можуть запідозрити. – Да Сон поплескав Му Лана по плечу. Забрав свій рюкзак та пішов.

    Му Лан лишився в студії сам. Слова Да Сона знову були переконливими, проте його щось тривожило і не давало дозволу з ними погоджуватись.