- Ну що, хлопці! Ви готові розпочати новий листок своєї музичної кар'єри? Час нещадний до нас. Багато що було упущено. З'явилися нові стилі, нові технології... - кремезний чоловік вміло жонглював словами. В його голосі було чутно кріпкий дует жалю з нотками авантюризму. - Загалом, нам прийдеться дуже добре попрацювати, щоб повернути бувшу славу та визнання. Попереду на нас чекає море кропіткої праці... І ще, у вас будуть нові менеджери... Нажаль, міняється все...
Молоді хлопці уважно вслуховувалися в те, що говорив їх продюсер та ненаважувались його перебивати. Вони вірили у все, що говорили чоловічі вуста. Адже він не раз доводив свою надійність та підносив їх до таких п'єдесталів, про які вони могли тільки мріяти.
На цьому полі бою, він був для них за батька, тому вони поважали його зі всією своєю щирістю і жодного разу не нехтували сказаним.
Чоловік дав для них все те, про що мріє кожна людина, яка наділена талантом дарувати людям співочу красу, радість та щастя.
- Біля вас лежать папки з особовими даними ваших менеджерів. Ознайомтесь з ними... - поки хлопці ознайомлювалися з папками, чоловік кинув на стіл ще одну - ніби відривав її від серця. - І сьогодні, ми познайомимось з новим вашим перекладачем. Вона іноземка. Я довго вагався, попри те, що її резюме вражаюче, але відмовити старому товаришу не зміг... Його син жив в родині, звідки ця дівчина родом. Здається, програма називалася студенти за обміном. Дівчина володіє п'ятьма мовами, знається на менеджменту. Має досвід в сфері з підбору персоналу... Загалом, як я вже сказав, вона має потрібні нам професійні якості. Та й таку людину ще й пошукати потрібно, а в нас обмаль часу.
Хлопці з цікавістю розглядали резюме. А особливо, вдивлялися на фото іноземки, що було додатком до тих слів, в яких йшлося про її професіоналізм.
Миловидне личко іноземки змушувало хлопців пускати по ній слюні. Щеб пак, вона була для них екзотичним фруктом, тому їхня цікавість була в рази сильнішою.
Їм на очі попадалися іноземки, але щоб так тісно контактувати - вони й уявлення не мали. А тепер, їм доведеться майже щодня ділити спільну територію з людиною, яка була з іншої країни.
- Вона як лялька. Ніби намальована.
- Красива.
- Вона справжня? Якщо це так, то я здається закохався...
- І чим ми заслужили таке диво?..
- Неймовірна...
- Теж мені... наші дівчата ні чим не поступаються. - поки інші хлопці зачаровувалися іноземкою, Му Лан зашаровувався від новини.
Чоловік звик до бувшої перекладачки, а тепер йому прийдеться звикати до нової людини, так ще й іноземки. Така заміна не робила його щасливим. Навпаки - всередині нього наростало глухе невдоволення.
- Добре хлопці... Я сподіваюсь, що ви чемно її зустрінете і в нас не виникне жодних проблем. Дамо їй місяць, а потім побачимо... все таки дівчина не з наших. Хто знає, що в головах цих дівчат.
- Головне, щоб мовного бар'єру не було, а все інше - не проблема.
- Вона вільно володіє корейською. Доречі, непогано знає англійську. Не втрачайте можливості підтягнути свій рівень.
- Я б теж написав все що хочеш, аби мене взяли в команду відомого гурту...
- Що ти кажеш, Му Лане?
- Нічого... - молодик не думав, що його почують, тому знітився від питання продюсера, але швидко знайшов вихід, вдавшись до відвертої брехні. - Говорю, що неодмінно скористаюсь моментом.
- Молодець.
- Як думаєте, вона знає про нас? Чи може вона наша фанатка... уявляю її реакцію, як тільки побачить в цьому приміщенні живих зірок.
- Якщо це так, то в нас будуть проблеми. Це ж буде липнути, як бджола до меду... це ж очевидно. - задуманий молодий чоловік не вщухав.
- Му Лане, ти несправедливий. Вона ще навіть не увійшла в ці двері, а ти відразу поставив на ній своє клеймо.
- Я реаліст. Не варто романтизувати нововведення.
- Му Лане, будь ввічливим. Дай для неї шанс. - застереження продюсера змусило чоловіка тримати своє невдоволення в собі, хоча всередині нього бушувала справжня буря. Він відчував легке роздратування. Ніби йому оголили нерва.