Швидкісний автомобіль мчав по ґрунтовій дорозі. Русяве волосся Софі розвивалося в різні боки. Вона мчала в авто з відкидним верхом по саванні, де на гостю дивилися зебри, бізони, антилопи, бегемоти, гієни. Левиці думали, що то за краля їде в наші володіння? А сонливі леви лежали у затінку акацій.
Так Софі приготувалися до поїздки як справжня жінка. Три валізи були утрамбовані у багажник.
Машина знайшла затишне місце, бо на сонці було дуже гаряче. І Софі вийшла з машини, озираючись навкруги. Валізи були на великих круглих колесах і могли рухатися самі за господинею. Тому помічники не знадобилися витягти все добро.
У Софі була добра та щедра душа. Тому в її ігровому завданні вона чудово проявила ці якості. Разом з тваринами організувала чудові змагання, їх чекали приємні сюрпризи. Софі отримала теж чудові емоції та розгадку до свого завдання.
Навкруги росли баобаби, акації, пальми, мімози. З землі виросли великі термітники в яких вирувало життя. Місцевість поросла злаковою рослинністю.

Треба було десь знайти укриття від сонця. Але спершу треба намазатися захисним кремом, щоб не бути рожевою як фламінго. На Софі зацікавлено поглядали мавпи. Значить сильно нічого не витягнеш, бо допитливі мавпочки залюбки приміряють все на себе. Недалеко був оазис з фінікових пальм. Посеред них була галявина, де можна було скласти свої речі і приступити до діла.
Вони попросила бурохвостого папугу розказати жителям савани про змагання які відбудуться коли трохи впаде спека.

Швиденько новина розлетілася саванною. На призначений час почал сходитися звірі, сповзатися плазуни, прилітали птахи. Першими змагался швидкі звірі. Біля великої акації з величезним куполом гілля був старт. Гепард левиця антилопа Гну та газель приготувалися змагатися. Софі махнула білою хусткою і тварини як блискавка помчали.

Вони перестрибували через чагарники. А левиця ледве не потрапила у колючий кактус. Лише трохи в носа потрапила колючка. Але вона сміливо продовжила змагання. А після змагань, знавець колючок дикобраз, витягнув усі колючки та полікував носа. Потім обробив рани соком сінегальської акації. Він мав протизапальну дію і сприяють загоєнню шкіри.
Так як ці звірі бігають не на дуже довгі дистанції, тому і бігти треба було не далеко. За невеличким пагорбом, кружляючи в лабіринті термітників, росла синегальська акація. Треба було зібрати трохи соку, який виступав з кори і мчати назад. Швидшим звісно був гепард. Він переможно пішов у затишне місце відпочити.
Слідуючими були птахи. Чаплі, фламінго, пелікани. Так як вони мешкають ближче до водойм. То змагання проходили біля найближчого озера. Їм треба було зловити по 10 штук рибин. Змагання почалося. Фламінго граційно ходив, показуючи свою красу та на мить забув, що йому потрібно робити. Пелікан зі звички проковтнув пару рибин. Але в його дзьобі мішку могло вміститися багато але часу трохи витратив на задоволення свого шлунка.
Чапля акуратно ходила по воді і як пінцетом, довгим дзьобом витягала рибу. Складали її неподалік у вириті заздалегідь ямки з водою. Коли порахували, то чапля справилася першою й зловила необхідну кількість. Її акуратність і уважність дали хороший результат.
Комахи заполонили велику територію біля місця змагань. Учасників то було по одному представнику. А от уболівальників набігло купа. Софі була в шоці, та залізла вище на розлогу акацію, щоб ненароком не наступити на когось.
Терміт, сарана, кліщ, муха почали змагання біля величезного та високого баобаба. Їм потрібно було повзти до перших гілок на висоті 10 м.

Потім спуститися назад. Без перешкод теж не обійшлося. Мавпи зав'язали довгі ліани навколо стовбура і треба по ним повзти.
Кліщ через неуважність вирішив не повзти по ліані, а скоротити шлях. Він заповз під ліану і застряг.
Софі прийняла рішення позвати на допомогу свою ігрову помічницю- жирафу. В неї довга шия і дістане довгим язиком того кліща.
Так і зробили. Граційно дотягнулася жирафа до місця зникнення кліща й відтягла ліаану від стовбура. Ледве дихаючи, кліщ виліз. Але продовжувати змагання не було сил. Він з'їхав по жирафі і похиливши голову пішов до своїх знайомих.
Троє учасників продовжили змагання.
А тим часом більшість тварин не сиділи на місці. Вони шукали інгредієнти для пікніка, для якого Софі приготує смачні страви.
А вболівальники влаштували кричалки, щоб підбадьорити учасників.
А переможцем стала сарана зі своїми довгими ногами.
Після змагань охочі пішли допомагати Софі.
Тут мама не змогла обійтися без своїх кухонних машин. Та звісно привезла з собою. Електрику до місця її прибуття ніхто не проводив. Кухонні прилади були добре заряджанні для нетривалого використання.
Перетворившись на жирафу, Софі з такими ж подругами дістали до плодів та листя баобаба. З листя буде смачний суп, а з плодів десерт, бо вони мають смак ванілі, персика, грейпфрута та карамелі. В поєднанні з бісквітом на страусиних яйцях.
Зебри приготували торт Зебра, терміти напекли смачний торт мурашник та прикрасили подрібненими фініками.
Було багато прохолодних лимонадів, зі смаками різних фруктів та ягід.
Усим дуже сподобалося проводити час разом з Софі та серед різноманіття тваринного світу. Багато тварин, птахів, комах знайшли собі друзів.
Незабаром до пікніка приєднався птах - секретар, який приніс капсулу повідомлення для Софі.
Софі розгорнула пальмове листя і прочитала вишкрябані на ньому слова.
Чим закінчується літо,
А починається осінь?
Наступила тиша. Софі трохи помислила і подивилася уважніше на самі слова літо - осінь. Оооо, так це буква О у кінці одного слова і на початку іншого.
Чудово моє завдання закінчилося. Подорож була цікава і різноманітна. Вона попрощалася з усіма, та обіцяла повернутися. Валізи доїхали до авто і Софі завантажила їх в багажник того самого крилатого авто й помчала додому.