Розділ 3 - Антон

    Старший син Антон займався віртуальними реалістичними іграми в пригодницькому форматі. Створював в різних природних умовах клімату події з героями .
Герої могли переміщуватися у просторі з пустелі до джунглів, з холодної сніжної зими в гірський регіон. 
       Антону виповнилося 19 років. Гарний, чорнявий хлопець, з карими очима та стильною зачіскою рівного волосся. Гарна посмішка осяювала все навкруги. Він чемний та веселий.
      Мав багато хороших друзів. З якими теж проводив час у своїй кімнаті за ігровими моніторами. Вони залюбки допомагали створювати сюжети до ігор. Навіть були героями. Разом веселіше, у кожного своя думка. Так само як у користувачів ігроманів широкий спектр побажань, як має виглядати оформлення, графіка у грі.
         Найбільше Антону подобалося те, що в його іграх не було вбивств, монстрів та різних жахіть.
         Це ігрове хобі Антон здобув та вподобав, коли ще маленькому, тато купив Sony PlayStation 5. Це були чудові вечори з татом, коли вони ганяли на автомобілях, виконували місії. Бігали героями та знаходили різноманітних яскравих босів.
         Антон мріяв вдосконалювати приставки, та різні гаджети для ігор. Тому і почав цим займатися. Втілював свої дитячі мрії.
Але не тільки про себе він думав. Бо в інших геймерів були  теж мрії.
Для цього він робив опитування в соціальних мережах та спеціально створених групах та сайтах. Усі дітлахи писали свої побажання, спілкувалися з Антоном по відеозв'язку.
        Він обов'язково питав думки у сім'ї. Усе сімейство розповідало свої побажання. Чудо диктофон записував повідомлення і Антон враховував фантазії у своїх іграх 
Ця робота приносила задоволення. 
      Кожна робота повинна приносити задоволення. Тоді краще та від душі.
--------------------