Крижане серце Марії

Глава 1. Сніг і тиша

Марія повільно йшла засніженими вулицями містечка, де кожен будинок здавався укритим білим пледом, а дерева — замерзлими скульптурами природи. Ранок був тихий, майже містичний, і лише легкий подих вітру порушував спокій. Вона любила такі моменти — час, коли здається, що весь світ завмер. Але цього ранку щось не давало спокою. На центральній площі її погляд зупинився на дивному блиску. Коли Марія підійшла ближче, серце стислося від жаху: у снігу лежало крижане серце, облиті кров’ю. Мороз, здавалось, став ще холоднішим, а повітря — густішим, немов воно теж хотіло попередити про небезпеку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше