Глава 10 . Ключ від залізних дверей

Настя : 

Минуло три дні з тієї страшної ночі на пристані. Тато... ні, тепер я мала звикати називати його Марком... він усе ще був у лікарні під охороною. Елла зачинилася в спальні й майже не виходила, лише іноді спускалася, щоб погодувати Віку. Будинок, який раніше здавався мені теплим фортецею, тепер став холодним музеєм чужих таємниць.

​Я стояла перед дубовими дверима кабінету Ганни Борисівни. Марк завжди забороняв мені сюди заходити. «Там лише старі папери та пил, Настю», — казав він. Тепер я знала, що він брехав. Там була моя доля.

​Я дістала з кишені важкий срібний ключ, який витягла з піджака Марка, поки він спав під дією ліків у палаті. Ключ повернувся в замку з тихим, переможним клацанням.

​Всередині пахло старою шкірою та дорогим тютюном — так пахла Ганна Борисівна. Я підійшла до величезного столу. На ньому в ідеальному порядку лежали папки. Але мою увагу привернув не стіл, а невелика залізна скринька в кутку полиці, заставлена книгами.

​Я відкрила її. Там не було золота чи грошей. Там лежав щоденник і пачка листів, перев’язаних чорною стрічкою.

​— «Моїй останній надії — Насті», — прочитала я напис на першому конверті. Почерк бабусі був твердим, жодна літера не здригнулася.

​Я сіла в її крісло. Воно було завеликим для мене, але я відчула дивну силу, що розливалася по тілу. Я відкрила лист.

​«Настю, якщо ти це читаєш, значить Марк не впорався. Він завжди був занадто м'яким, занадто схожим на свою матір. Ти — інша. У твоїх жилах тече кров Демидових, очищена від слабкості. Ти не моя онука, ти моя донька по духу і сестра Марка по крові. Я створила тебе для того, щоб ця імперія не розвалилася. Під столом є сейф. Код — дата твого народження. Там лежить те, що Артем намагався знайти десять років. Це акції "Крижаного Холдингу", оформлені на пред’явника. Тобто на тебе».

​Я сповзла на підлогу і намацала панель сейфа. Пальці тремтіли. 1-5-0-2... Сейф відчинився.

​Там, поруч із паперами на мільйони доларів, лежало маленьке фото. На ньому була молода дівчина з сумними очима — моя справжня мама. На звороті було написано: «Вибач мені. Я не змогла тебе захистити від цієї родини».

​— Настю? — голос Елли від дверей змусив мене здригнутися.

​Вона стояла на порозі, бліда, з розпатланим волоссям. Побачивши відкритий сейф і папери в моїх руках, вона все зрозуміла.

​— Ти знайшла їх... — прошепотіла вона. — Настю, послухай мене. Ці гроші — це прокляття. Вони вбили Валерію, вони ледь не вбили Марка. Давай просто поїдемо. У мене є заощадження, ми заберемо Віку і зникнемо. Тобі не потрібно бути Демидовою.

​Я повільно піднялася з підлоги, тримаючи в руках сертифікати на акції. Я подивилася на Еллу. Я любила її, вона була єдиною мамою, яку я знала. Але в цей момент я відчула, як щось всередині мене остаточно замерзло.

​— Поїхати? — мій голос здивував мене своєю холодністю. — Щоб Артем вийшов із в’язниці через своїх адвокатів і наздогнав нас у будь-якій точці світу? Щоб Маргарита продовжувала полювати на Віку?

​— Ми сховаємося! — Елла підійшла ближче, намагаючись взяти мене за плечі.

​Я відсторонилася.

— Ні, Елло. Ховаються слабкі. Ганна Борисівна навчила мене іншому. Тепер, коли ці акції у мене, я — власниця контрольного пакета. Я можу звільнити всіх юристів Артема. Я можу закрити всі його рахунки одним дзвінком.

​— Тобі лише десять років! — вигукнула Елла, в її очах з’явився страх. — Ти не розумієш, у що вв’язуєшся!

​— Я розумію все краще за вас усіх, — я підійшла до столу і взяла телефон внутрішнього зв'язку. — Андрію? Зайдіть у кабінет. У нас новий план охорони. І так... підготуйте машину. Ми їдемо в лікарню. Мені треба поговорити з Марком... як партнеру з партнером.

​Елла дивилася на мене так, ніби перед нею була не її маленька донечка, а привид Ганни Борисівни. А я відчувала лише одне: тепер ніхто і ніколи не посміє образити мою сім’ю. Навіть якщо для цього мені доведеться стати такою ж жорстокою, як моя бабуся.

​Питання для читачів:

Настя обрала шлях сили. Чи не втратить вона свою дитячу душу в цій боротьбі за владу? І як відреагує Марк, коли побачить, що його маленька сестра тепер тримає в руках долю всієї імперії?