Глава 6 . Таємна змова

Настя : 

Тато довго розглядав фото у щоденнику. Його обличчя стало кам'яним. Він не сказав мені, хто цей чоловік із вирізаним обличчям, але по тому, як затремтіла його рука, я зрозуміла — він його знає. І він його боїться. Не за себе, а за нас.

​— Настю, — тато нарешті підвів очі. — Ти нікому не повинна показувати цей щоденник. Навіть мамі. Особливо мамі.

— Але чому, тату? Мама має знати правду!

— Правда зараз — це зброя, — він підвівся і підійшов до сейфа. — Маргарита хоче, щоб ми посварилися. Вона хоче, щоб мама засумнівалася в мені. Якщо мама побачить це фото, вона може подумати, що я знав про плани Валерії і приховував це від неї. Ми маємо спочатку дізнатися, хто цей чоловік.

​Я кивнула. Ми стали спільниками. Це було дивне почуття — мати таємницю від мами, але я відчувала, що так треба.

​Наступного ранку дім нагадував фортецю. Охоронці стояли під кожним вікном. Віка капризувала, бо її не пустили на улюблену гойдалку в саду.

— Настю , я не розумію, чому ми сидимо вдома, як у в'язниці! — обурювалася Віка, кидаючи свого ведмедика на підлогу.

​Я підійшла до неї і сіла поруч.

— Вікусь, ми просто граємо в гру. Ми — принцеси в замку, а тато — наш лицар. На замок нападають невидимі дракони, тому нам треба трохи посидіти всередині.

— Дракони справжні? — очі Віки розширилися.

— Справжні, але тато їх переможе. Ходімо, я навчу тебе малювати лицарів.

​Поки Віка малювала, я помітила, як мама Елла розмовляє з кимось по телефону на терасі. Її голос був дуже тихим, вона постійно озиралася. Мені це не сподобалося. Я непомітно підійшла ближче до прочинених дверей.

​— ...я не можу більше так жити в невідомості, — почула я голос мами. — Ви сказали, що маєте оригінали документів з клініки? Де ми можемо зустрітися? Ні, Марк не знає. Я приїду сама.

​Моє серце ледь не вистрибнуло з грудей. Мама збиралася на зустріч із Маргаритою! Або з кимось, хто на неї працює. Маргарита знала, що мама не витримає невідомості і захоче захистити Віку сама. Це була пастка!

​Я швидко побігла до кабінету тата, але його там не було — він поїхав на термінову зустріч з адвокатами. Андрій, начальник охорони, теж кудись зник. Я залишилася сама.

​Я побачила, як мама бере ключі від своєї машини і швидко йде до гаража. Охоронець біля дверей спробував її зупинити, але вона щось суворо йому сказала, і він відступив — маму в цьому домі поважали всі.

​Я не могла її відпустити саму. Я схопила свій рюкзак, вибігла через чорний хід і заскочила в багажник маминого джипа якраз перед тим, як він виїхав за ворота.

​Ми їхали довго. Нарешті машина зупинилася. Я почула, як мама вийшла. Обережно прочинивши багажник, я побачила, що ми на занедбаній пристані. Туман стелився над водою, а вдалині виднілися старі склади.

​Мама стояла біля самої води. До неї наблизилася постать у сірому пальті. Маргарита.

— Ти прийшла, Еллочко. Я знала, що материнське серце виявиться сильнішим за накази твого Боса.

— Де документи? — голос мами був холодним, як лід. — Покажи мені докази, що Віка — не моя донька.

​Маргарита розсміялася. Цей сміх був схожий на хрускіт сухого гілля.

— Докази в мене. Але ціна за них... ти маєш віддати мені те, що Валерія залишила в сейфі Ганни Борисівни. Той самий ключ від рахунків, який Марк так ретельно ховає.

​— Я не маю доступу до його сейфа!

— Тоді дістань його. Або завтра вранці весь світ дізнається, що ви вкрали дитину в покійної сестри. І Віку заберуть у притулок до закінчення суду. Ти ж не хочеш, щоб твоя маленька дівчинка плакала в сірих стінах?

​Я вилізла з багажника і затамувала подих. Я бачила, як Маргарита дістала з кишені той самий шприц, який я пам'ятала з дитинства. Вона збиралася зробити те саме, що й п'ять років тому!

​— Мамо, бережись! — закричала я, вибігаючи з-за машини.

​Маргарита здригнулася, а мама різко обернулася. Але було запізно. З тіні складів вискочив той самий чоловік із фото — чоловік із вирізаним обличчям. Тепер я бачила його — він був схожий на Марка, але з холодними, злими очима.

​— Настю, тікай! — крикнула мама, але чоловік уже перегородив мені шлях.

​Питання для читачів:

О боже! Настя і Елла в пастці! Хто цей чоловік, що так схожий на Марка? Невже це його брат, про якого ми не знали? І чи встигне Марк прийти на допомогу, чи цього разу Маргарита виявиться хитрішою?