РОЗДІЛ 1 ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ

1.1. Аналіз джерел соціально-політичного, соціально-економічного та культурологічного стану Чехословаччини

Для того, щоб відповісти на питання, у чому виявляється особливість кризи соціалістичного режиму 1953-68 рр., необхідно у повній мірі дати характеристику процесам соціально-політичного та економічного розвитку Чехословаччини в цей період. Об’єктивність оцінок та рівень професіоналізму дослідників у першу чергу залежить від наявної джерельної бази, яку останнім часом значно розширено. Окрім того, до неї покращився доступ у результаті публікації деяких архівних матеріалів.

Основний масив архівних матеріалів та документів відносно досліджуваної теми знаходиться у фондах Національного архіву Чеської республіки, у місті Прага.

Важливу роль у дослідженні соціально-політичних процесів, які призвели до кризи соціалістичного режиму даного періоду, відіграють документи архівів ЦК КПЧ та Інституту марксизму-ленінізму. На особливу увагу заслуговує Фонд Х з’їзду КПЧ № 1340 в силу того, що безпосередніми укладачами були члени ЦК КПЧ та працівники фотовідділу ЦК КПЧ Буріан, Приборський, Новак, Рубліч, Тахезі, Коціан, Крейчі, Гавелка, Небор.

У документах детально проаналізовано стан розвитку народного господарства країни. Делегати звернули особливу увагу на прорахунки, з’ясували причини їх виникнення. Внутрішньополітична ситуація в країні була піддана критиці, зокрема, щодо діяльності органів державної влади, їх методів роботи. Також було засуджено прояви бюрократизму. На з’їзді констатувалося, що помилки, допущені КПЧ в політичній сфері, не були усунені в достатній мірі. Але соціалістична законність і правопорядок відновлювалися повільно. Також не було подолано спрощений підхід до вирішення словацького національного питання [178].

Додаткову інформацію щодо конкретних соціально-економічних подій містять матеріали ХІ з’їзду КПЧ 1958 р. (Фонд ХІ з’їзду КПЧ, № 1341). Укладачі: Архів Інституту марксизму-ленінізму та працівники ІІІ відділу ЦК КПЧ Йіржі Буріан, Вілем Кропп, Еріх Ейнгорн, Йіржі Публіч, а також Чехословацьке телеграфне агентство.

У документах з’їзду констатувалося, що в країні успішно продовжувалося будівництво соціалізму. На цьому ж зїзді був змальований в загальних рисах перший начерк третьої п’ятирічки [210].

Враховуючи те, що в директивах з третього п’ятирічного плану були визначені досить високі темпи зростання виробництва, які не відповідали реальним можливостям країни і потребам чехословацького народного господарства, стало очевидним, що третій п’ятирічний план розвитку народного господарства потерпить крах. Цінні матеріали щодо причин краху стратегічного плану КПЧ містяться у фонді ХІІ з’їзду КПЧ, № 1342, який було сформовано архівом Інституту марксизму-ленінізму, Чехословацьким телеграфним агентством, а також Йіржієм Буріан від ЦК КПЧ і Владіміром Жітні від видавництва «Руде право».

Учасники з’їзду погодилися із суб’єктивною тезою про перехід чехословацького суспільства до комунізму через порівняно короткочасний етап побудови розвинутого соціалізму. Теза про те, що влада диктатури пролетаріату в Чехословаччині уже, в основному, виконала свою історичну місію і переростає в загальнонародну владу, не знайшла підтримки на з’їзді [183].

ХІІІ з’їзд ЦК КПЧ, який відбувся в травні-червні 1966 р., продемонстрував, що адміністративно-бюрократична система в Чехословаччині, на яку опирався та підтримував сталінський ортодокс Новотний, зводила нанівець прогресивні ініціативи чехословацької громадськості на удосконалення політичної системи, будівництво правової, демократичної держави, соціалізму з «людським обличчям».

Важливі матеріали з цих проблем містяться у фонді ХІІІ з’їзду КПЧ, № 1343. На цьому з’їзді  було внесено ряд пропозицій щодо удосконалення і розвитку соціально-економічних і політичних структур чехословацького суспільства [413].

З архіву ЦК КПЧ і Чехословацького телеграфного агентства нас зацікавили також матеріали та фотодокументація перебігу ІІ загальнодержавної конференції КПЧ, яка проходила 11-15.06.1956, що розміщені у фонді другої загальнодержавної конференції КПЧ, № 1331. В основу цієї конференції були покладені проведені напередодні внутріпартійні дискусії, які сприяли подоланню догматизму і сталінської міфології у сфері суспільних наук, насамперед  філософії, соціології і політекономії [181].

Архів Канцелярії прем'єр-міністра Чехословаччини надає доступ до архівних матеріалів, представлених у наступних фондах:

• фонд Канцелярії прем'єр-міністра Чехословаччини – Національна комісія з питань організації та систематизації адміністрації, Прага, № 315_10. Основна частина документальних матеріалів висвітлює роботу Національної комісії з питань організації та систематизації адміністрації 1957-1960 рр. [420]. Документи вказують, що у Празі почалися реформаторські процеси, які прзивели, в остаточному підсумку, до Празької весни.
• фонд Канцелярії прем’єр-міністра Чехословаччини – Державний ціновий комітет, Прага, № 315_11. Містить протоколи засідань комісій Державного цінового комітету [418], які показують, при порівнянні з іншими історичними даними, ситуацію в країні тільки в рамках планових показників.
• фонд Канцелярії прем’єр-міністра Чехословаччини – Державна комісія з фінансів, цін і заробітної плати, Прага, № 315_13. Містить протоколи засідань Державної комісії з фінансів, цінової політики і заробітної плати [419], де знаходимо дані про визначення системи і тариф внесків, які компенсували попередні відносини підприємств з державою опосередкованими директивними показниками центрального плану відношенням, створеним на податковому принципі. Однак, тарифи ще не були однаковими, як передбачалося загальним рішенням. Вони були диференційовані згідно галузей з гарантією дійсності на три роки. Передумовою переходу до єдиних відрахувань була необхідна реформа сильно деформованої цінової системи, з якою, згідно її робочого коефіцієнту попиту, вираховувалося аж до 1968 р..
• Фонд Канцелярії прем’єр-міністра Чехословаччини – Урядовий комітет з будівництва, № 315_5. Документи містять загальні питання будівництва, територіальне планування, містобудування (урбанізм), об’єкти будівництва, споруди, будівлі уряду [421]. Зокрема, вони містять матеріали щодо програми переселення родин робітників з бараків і руїн у нормальні квартири, яка почала реалізовуватися тільки в 1955 р., але, не зважаючи на запізнення, сприяла позитивній оцінці з боку суспільства, що у свою чергу сприяло безболісному завершенню соціально-економічної кризи 1953-55 рр..