ВСТУП

Актуальність теми. Внутрішня політика країн-сателітів Радянського союзу Центрально-Східної Європи 50-х рр. ХХ ст. була позначена неосталінізмом, кампанією проти ревізіонізму та відновленням жорсткого курсу. В Чехословацькій Республіці назрівала криза тоталітарного режиму, яка корінилася не тільки в постійному народному невдоволенні диктаторськими методами влади, але і в соціальній кризі, що історично виходила з двох її етапів: економічного дисбалансу і, як наслідок, низького рівня життя, а також недостатньої десталінізації партійних поглядів і державного управління.

Причини, що призвели до загострення кризи тоталітарного режиму Чехословаччини, носять характер послідовних причинно-наслідкових зв’язків. За кілька років соціальна, економічна, культурна структура чехословацького суспільства була неорганічно перебудована, що стало однією із головних причин кризи 60-х рр. ХХ ст.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється геополітичним розташуванням України та побудовою демократичного суспільства в умовах політико-правових та соціально-економічних проблем. Вплив зовнішнього фактору на процеси демократичної трансформації та модернізації України з огляду на досвід країн Центрально-Східної Європи є актуальним, що дозволяє уникнути помилок минулого і може служити уроком для України. Об’єктивному і неупередженому аналізу подій сприяє достатній часовий проміжок від руйнації комуністичних режимів в країнах Центрально-Східної Європи.

Необхідність розгляду 50-60-х рр. ХХ ст. у напрямку теми «Криза соціалістичного режиму в Чехословаччині» диктується потребою завершення аналітичної мозаїки історії Чехословаччини даного періоду. Основна увага наукового дослідження приділяється розгляду історії країни у соціально-політичному, економічному та міжнародному просторі в ракурсі зв’язку з кризою соціалістичного режиму. Це довершує вивчення проблематики реалій тоталітаризму 50-60-х рр. ХХ ст. в Чехословаччині і, зокрема, надає можливість детального висвітлення передумов «Празької весни» в зв’язку з наближенням 45-тої річниці цієї події.

Актуальність проблематики кризи соціалістичного режиму в Чехословаччині 1953-68 рр. обумовлена відсутністю комплексних досліджень у вітчизняній історіографії, недостатнім вивченням цієї проблеми в зарубіжній історіографії та введенням до наукового обігу нових архівних матеріалів, що дозволяє ґрунтовно вивчати складні соціально-політичні та економічні процеси в Чехословаччині.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі країнознавства факультету міжнародних відносин Закарпатського державного університету і пов’язане із тематикою наукових досліджень кафедри, а саме, комплексною темою «Соціально-політичний і культурний розвиток країн Центрально-Східної Європи» (державний реєстраційний номер – 0198 И 007782).

Мета дослідження: з’ясувати особливості виникнення та перебігу кризи соціалістичного режиму в Чехословаччині 1953-68 рр..

Основні дослідницькі завдання, які намагався вирішити автор для досягнення мети:

• вивчити стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;
• детально розкрити процеси виникнення причин, розвитку та загострення кризи соціалістичного режиму в Чехословаччині 1953-68 рр.;
• визначити економічний фактор соціалістичного режиму Чехословаччини в даний період;
• розкрити роль «зовнішнього фактору» в розвитку подій у Чехословаччині;
• висвітлити особливості внутріпартійних процесів ЦК КПЧ;
• розкрити особливості процесу демократизації та реформізму партійного апарату Чехословаччини;
• проаналізувати процеси зародження та становлення різного роду опозицій існуючому тоталітарному режиму в партійному та державному середовищах;
• застосувати сучасні методологічні підходи та методи історичної науки;
• визначити теоретико-методологічні основи дослідження.

Об’єктом дослідження є соціалістичний режим Чехословаччини 1953-68 рр.

Предметом дослідження є криза соціалістичного режиму в Чехословаччині 1953-68 рр., апогеєм якої стали події «Празької весни»
1968 р., які у свою чергу вже не являються предметом дослідження даної наукової праці внаслідок ґрунтовних досліджень «Празької весни» у вітчизняній історичній науці.

Методологічною основою дисертації є принципи, методологічні підходи та методи історичної науки, детально описані у відповідному розділі. Історичний аналіз явищ і подій в рамках дослідження кризи соціалістичного режиму в Чехословаччині 1953-68 рр. проводився із застосуванням проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико-системного, історико-порівняльного, історико-типологічного методів, а також методів ретроспективного, перспективного, синхронного та діахронного аналізу. В рамках методу періодизації історії автор користувався світ-системним підходом.

Міждисциплінарний характер дослідження обумовило використання методів та інструментаріїв економічної науки, соціології, політології, правознавства, країнознавства, тощо.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період з 1953 по 1968 рр. Початок періоду пов’язаний зі смертю Й. Сталіна і лідера ЦК КПЧ К. Готтвальда та з приходом до влади А.Новотного, політика якого буде визначати курс соціальних перетворень в Чехословаччині даного періоду, які, у свою чергу, поступово призвели до загострення кризи тоталітаризму в Чехословаччині. Кінцеві рамки дисертаційної роботи обмежені виходом А.Новотного з політичної арени у березні 1968-го р. та початковим етапом подій «Празької весни», оскільки остання не являє собою предмет даного дисертаційного дослідження з причини існування вітчизняних історичних досліджень «Празької весни».