Глава п'ята :Погоня

Після того як Фенікс зробив свою чорну справу він вийшов з дому і побачив наступну картину: його падали один за одним на рівній місцевості, в той час як полівецькі, ховаючись за придорожніми кущами та деревами майже не зазнавали втрат. 

-Тікаемо !закричав один з бандитів — А то всіх переб'ють. 
-Куди тікати? На річці ми чудова мішень. Ми і до середини ріки не допливемо як нас переб'ють — відповів на це Фенікс перезаряджав револьвер. Потім якась думка прийшла в його голову :
-Я зараз. -закричав вiн буквально влітаючи в дім. 
Пробувши там с пів хвилини він вискачил, а слідом за ним повалили густий дим. 
-Горимо !Рятуйте! - закричала господиня дома. 

Менше ніж за хвилину з дому вирвалося полум'я, під прикриттям диму гауче сіли в човни,і поки поліцейскі гасили полум'я відплили достатню далеко аби не дістали. Але префект полiцii не збирался так просто вiдпускати Фенiкса.

Після того як були врятовано сім'ю покійного дворецького командир послав одного чоловіка в військову частину що знаходилася за двадцять миль звідси, а сам помчав в перед. 
Фредерико Родригес розмірковував наступним чином: Прямо з гір на човнах вони спуститися не могли, вода живить озеро через ряд гірських річок які впадають рядом водопадів, фактично обривами під дев'яносто градусів. Спуститися на човнах вони не могли, отже приїхали кіньми. На озері було заборонено промислове виловлювання риби, але була станція з човнами, до якої можна було непомічанні підібратися через оточуючи ліси, там можна було залишити коней, і взяти човни. 
Захопивши з зненацька вартових він планував зробити засідку на станції, але не врахував одного — Фенікс передбачив цей варіант і посадив людей в засідку біля дороги. 

Підпливши до станції Фенікс почув постріли в далині. 
-Фенікс хвала Богу ти повернувся... - обірвав на півслові Адам Гауче. Це був старий дід який так давно жив в горах що всі стали його величати Адамом, натякаючи на те що він перший гауче. - Вас повернулося менше половини. 
-I без тебе бачу — доволі грубо обірвав його Фенікс — Що за стрілянина? 
-Як ти і казав поліцейскі спробували захопити станцію. Ернест і Хосе затримають их, а ми відійдемо в гори. 
-Це вже ні. Там сам префект. Ця падлюка достатню наших людей поклав. Хлопці -звернувся він до всіх - пора вже показати хто господар в цих краях. 

 Не було серед них такого хто б сюгодні не втратив би родича, товариша чи просто знайомого. Всі хотіли одного -помсти, і жодні слова вже не могли їх спинити.

Пішовши на постріли гауче досить швидко вийшли на горбок біля дороги, де засіли два стрільці. 
Поліцейскі на той момент спішилися і вели стрільбу прикривавсь кіньми. 
- В перед !- скомандував Фенікс — Убити всіх. 
Але не в стигли добігти як землю струсонуло і із за рогу вилитіла кавалерія яка буквально змела гауче. Фелікс же не захотів розділити долю своїх людей. Як тільки з'явилися солдати він відразу побіг до дерев де були привязані коні Ернеста і Хосе. Відвязавши одного з них він помчав до озера. Родрігес за ним. Солдати стали гнати його до води, відсікая шляхи відходу. Не маючи виходу він направився туди й просто с коня стрибнув у воду. 
-Добре ! - посміхаючись злою усмішкою сказав префект дивлячись на воду. 
-А що доброго? - запитав підійшовши лейтенант кавалерист — А як випливе? 
-Свої прикінчать. В будь-якому кому разі Феніксу кінец.