part 7

Три дні потому

— Яка несподівана та приємна зустріч! — брюнетка миттю повисла на шиї у хлопця. Той спробував відсторонити її, але позбутися нав’язливої дівчини виявилося не так просто. — Я тобі більше не подобаюся? — вона надула губки й сіла поруч, закинувши ногу на ногу так, щоб поділ сукні задралася, оголюючи стегна. Макар це помітив і наступної ж миті відвів погляд на столик поруч.

— Юлю, ти зовсім мізки відбила? — зло кинув він. Дівчина лише зайшлася сміхом. Хлопець закотив очі й підвівся. — Та щоб його... — пробурчав він, набираючи номер.

Довелося вийти з будівлі, щоб гуркіт музики не заважав розмові.

— Добрий вечір. Юля знову під чимось, — Макар намагався говорити голосніше, але крізь телефон все одно пробивалися важкі баси, що повторювалися по колу. Здавалося, у цьому клубі крутять лише один трек, або хтось із відвідувачів платить шалені гроші, аби слухати тільки його. Повз проїжджали машини та мотоцикли, глушачи слова. — Так, ми в цьому клубі, — він повернувся обличчям до неонової вивіски й нервово провів рукою по брові. Макар не любив розмовляти зі старшими — ніколи не знав, як підібрати правильні слова. — Добре.

На цьому розмова закінчилася. Мати Юлі пообіцяла скоро бути й просила наглянути за донькою. Макар згадав випадок, коли Юлю ледь не зґвалтували. Вона тоді була не при собі, сама спровокувала конфлікт, а побачивши Макара, кинулася до нього, чим розлютила п’яного залицяльника. Той силоміць затягнув її в туалет, і лише завдяки випадковій дівчині, що покликала на допомогу, трагедії вдалося уникнути. Юля потім ще довго прикрашала ту історію, розповідаючи всім, ніби це Макар її чимось опоїв.

— Ма-ка-а-ре! — протягла дівчина солодким п’яним голосом. Вона знову навалилася йому на плечі, погладжуючи прес через футболку. Хлопець обережно відсунув її та відступив на кілька кроків. — Чого ти ламаєшся?

Макар глянув на її рожеву сукню, де "красувалася" свіжа пляма блювоти. Схоже, вона встигла «спорожнити шлунок», поки він розмовляв із її матір’ю.

— Якого біса тут Юля? — поруч з'явився Данило. Він невдоволено глянув на брюнетку, а та лише безглуздо помахала йому рукою. Вона ледь трималася на ногах, відчайдушно намагаючись зберегти рівновагу.

— Життя — дивна штука. Вчора вона постить фото в білизні від Victoria’s Secret, а сьогодні стоїть буха й валиться з ніг, — Олексій, що підійшов слідом, єхидно зміряв дівчину поглядом.

— При-ду-рок, — процідила Юля, перечепившись через власну ногу. Макар підхопив її за лікоть, а вона мертвою хваткою вчепилася у нього у відповідь.

За мить підбігла її мати. Вона намагалася забрати доньку, але Юля не відпускала Макара, тож хлопцеві довелося особисто вести її до машини. Нарешті дівчину всадили в салон, і автівка швидко зникла в нічній темряві.

— Весь учорашній вечір провів із Ксенією. Вчив її водити, але в неї ніби голова з дерева, — обурено розповідав Данило, поки хлопці заходили всередину клубу. Важкий запах перегару та поту переслідував їх на кожному кроці.

— Щось писав «1»? — запитав Макар, ведучи друзів до столика.

— Тиша, — коротко відповів Данило. Він сів поруч із Макаром, а Олексій вмостився з іншого боку, не зводячи очей із дівчини за сусіднім столиком. Та встигла двічі йому підморгнути. Олексій усміхнувся й помахав їй, хоча бачив уперше.

— Дивно це все, вам не здається? — Макар покликав офіціанта.

— Напевно, готується щось паскудне. Не вірю, що він просто так відчепився, — Данило знизав плечима й замовив найміцніший коктейль.

— Я зараз повернуся, — з хижою усмішкою кинув Олексій. Дівчина вже йшла йому назустріч. Тільки-но вони порівнялися, вона майже повисла на ньому. Олексій по-хазяйськи пригорнув її за талію, і вони вдвох попрямували до вбиральні.

— Це надовго, — Данило відкинувся на спинку дивана, розглядаючи зал. Він раніше тут не бував.

Друзі провели Олексія поглядом. Хлопці були навіть раді за нього: або він справді швидко оговтався після вбивства брата, або просто професійно глушив біль таким перевіреним способом.

— Дуже надовго, — погодився Макар. Він обвів поглядом натовп і поманив до себе якусь дівчину в короткій червоній спідниці. Та хитро всміхнулася і, спокусливо похитуючи стегнами, попрямувала до їхнього столика, ведучи за собою подругу.

***

КСЕНІЯ

— Павло, дивися, — я присіла й показала хлопцеві цуценя, яке вчора підібрала біля будинку. Маленький безхатько був безпородним, але неймовірно гарним. Ми з Павлом ще вчора домовилися зідзвонитися по відео, і ось нарешті ввечері вдалося. Вдома я була сама: батько з Ніною поїхали за покупками, а Данило десь гуляв. Я вже було подумала, що ми з братом почали нормально спілкуватися, але ні. Тепер він лише щовечора сухо запитує, чи немає новин від «1». Пощастило, що тато змусив його вчити мене водити машину, хоча вчитель із нього, чесно кажучи, так собі.

— О-о! Який милий! Виросте великим псом, — я побачила, як Павло всміхнувся і заплескав у долоні. Його любов до собак була безмежною: він завжди купував корм безпритульним тваринам і годував їх дорогою.

— Іди сюди... — раптом почувся чийсь голос поруч із хлопцем. Голос був надто солодким, наче дівчина навмисне видавлювала його з себе.

Було видно, що Павлові стало ніяково. Він явно не знав, що сказати, аби не образити мене.

— Все добре, — якось зам’ялася я. Хлопець винувато всміхнувся, помахав мені рукою і перервав дзвінок.

— Ось ми знову і вдвох, — я повернулася до цуценяти, а телефон запхала в кишеню спортивних штанів. Взявши малого на руки, я збиралася піднятися нагору, але вхідні двері раптово відчинилися. На мій подив, на порозі стояв Макар, а за ним — мій брат. П’яний, і дуже сильно. Данило намагався триматися рівно й удавати тверезого, але виходило в нього кепсько. Такий собі актор погорілого театру.

Опустивши цуценя на підлогу, я підійшла ближче, щоб допомогти Макарові. Малий не захотів залишатися сам і дріботів за мною.