part 2

Ніна дуже допомогла, і вже ближче до надвечіра за мною мала заїхати Юля. Були навіть проблеми, оскільки з Юлею було складніше зв'язатися ніж з її мамою, яка не мала поняття де її дочка була цілих три ночі. Ніна дуже наполягала на тому, щоб пані зв'язалася з дочкою і дала обіцянку, що спробує.

— Як я вам? - я спустилася до батька та Ніни. Жінка поплескала в долоні і підійшла ближче, розглядаючи мене.

— А знаєш Василю, у мене колись була схожа біла спідниця. А топ — потрясний, - вона легенько доторкнулася до мого топу.

— Так, на ній все добре виглядає, - тато з подивом глянув на мене.

Незабаром спустився Данило і його погляд одразу впав на мене.

— Бачу, що ти все ж таки йдеш, але з ким? - хлопець підійшов ближче до нас на кухню. Він оглянув мене з ніг до голови, і готова заприсягнутися — він був здивований. — Виглядаєш не так лайново, як завжди, - сказав зовсім спокійним голосом. Я усміхнулася і швидко обернулася у бік Ніни, яка все ще дивилася на мене. І я точно побачила легку усмішку на губах брата, яка вмить зникла, коли я підняла на нього очі. У нього зараз дуже гарний настрої, якщо навіть він мені зробив «комплімент».

Пролунав стукіт у двері і ми всі відразу звернули увагу на місце, звідки йшли звуки. Батько щось невиразне сказав і пішов до дверей.

— Добрий вечір, - почула голос дівчини. Спочатку я навіть не дізналася хто це, поки дівчина не з'явилася на порозі. З кухні добре видно всю вітальню, бо дверей немає, а просто велика арка. Юля одразу попрямувала до нас, вона обвела мене та Ніну поглядом, і зупинилася на Данилі. Мило помахавши йому рукою, вона хотіла підійти до нього і обійняти, тому що почала розставляти руки, але у хлопця були свої плани і так нічого не сказавши, він пішов до дверей. — Так рада тебе бачити, - я не зовсім зрозуміла, що трапилось, але Юля якось різко мене обійняла. Можливо вдала, що прямувала до мене, щоб обійняти, а не до Данила. Дівчина пахла надто солодко. Впевнена, що цим запахом тепер і я вся буду просочена. — Яка ж гарна у мене подружка! - дівчина взяла мене за руку і попрямувала до виходу.

За цей час встигли приїхати і за Данилом і він бистро попрямував до дверей машини і зачинив її.

— Е-е! - крикнула Юля, коли машина завелась. Юля почала йти до неї, але машина рвонула з місця. — Хай тобі трясця, Олексій Лісняк, - дівчина стукнула по капоту машини, яка залишилася стояти біля нас.

Батько і Ніна не виходили за нами, а так і залишились у домі, тож вистави вони не бачили.

— Клименко, легше з машинкою, не твоя ж, - з машини вийшла блондинка і дістала пачку цигарок з бардачка. Юля одразу висмикнула з рук пачку цигарок, дістала одну і підпалила. Її подруга, чи знайома, забрала назад пачку і діставши одну цигарку, кинула на сидіння.

— Олексій, дурак. Навіть не підійшов, - зробивши затяжку, виплеснула брюнетка. Вона перехрестила ноги і вперлася об двері машини і зробила ще одну затяжку. — Марто, чого стоїш? - Юля ще раз грюкнула по машині. — Їдемо! - блондинка кинула недопалок і перед тим, як залізти в машину, подивилася на мене якось дивно, навіть мурашки пройшли шкірою.

***

— Як же він мене дратує! Шматок лайна! - всю дорогу Юля обурювалася через те, що той хлопець не підійшов до неї, а ми з Мартою були змушені все це слухати. Навіть не знаю, як я не зрозуміла спочатку, але Юля була в п'яному стані навіть коли зайшла в будинок. Через парфум запах алкоголю зовсім не було чути. — Скотина! - закричала дівчина на весь салон.

— А це не Макар? - Юля відразу затихла і подивилася у вікно. Марта зменшила швидкість. Мені було цікаво за якого Макар йде мова я сіла до другого вікна і відразу побачила того самого темненького хлопця, який був на заправці.

— Дідько! Ось так сюрприз, - обличчя Юлі одразу осяяла хитра посмішка. Дівчина відчинила двері і блондинка була змушена через це натиснути на гальмо, а потім Юля вийшла, але перед тим як зачинити двері, вона поправила сукню, яка через сидяче положення була їй мало не до пупка, і потім брюнетка нахилилася до нас. — Ти їдь, а я сама якось дістануся, - і Юля зачинила двері. Ми весь цей час з Мартою уважно дивилися за Юлею, що мало вже не гепнулась.

Машина не рушила з місця, доки поки блондинка не переконалася, що Юля дійшла спокійно до Макара. Було видно, що хлопець не дуже й радий її бачити і коли дівчина хотіла його обійняти, він відразу відійшов і відкинув її руки.

— До біса собачого, - Марта зі злістю завела машину і ми поїхали.

— Це ж його вечірка? - запитала я. Дівчина кинула на мене погляд та кивнула. Не хотіла нічого відповідати.

— Так, його, - почала несподівано вона. —Але як бачиш, він спізнюється, - ми зупинилися на світлофорі і блондинка відчинила вікно, звідки висунула руку, а потім на неї поклала голову, зігнувши в лікті. — Це особняк його батька з мамою, а сам він мешкає десь у центрі міста у квартирі. Ніхто не знає, але Юля каже, що там була, - я видала смішок. Мені чомусь від цього стало смішно. Я побачила, що Юля змінилася, дуже навіть. Впевнена, що брехати навчилася добре.

Машина рушила з місця і тепер Марта запевнила мене, що ми доїдемо без зупинок.

— Юлі не слід довіряти, - несподівано сказала дівчина. Я різко підняла на неї погляд із телефону. — Вона думає, що я не знаю того, що вона мене використовує. Називає подругою, - я не знала, що й сказати, тому просто дивилася на дівчину. — Вона і про тебе багато говорила, коли ми їхали до вас, - думаю, це я вже зрозуміла. — Не вір їй на слово, - Марта повернулась до мене.

— Добре, - просто видала їй.

Через п'ять хвилин ми були на місці і Марта відразу пішла, напевно, до друзів.

Тільки тепер я не знала, що й робити. У домі я ще думала, що проводитиму час із Юлею та її друзями, але тут нею і не пахне, то ще й Марти не видно.

— Тримай, - біля мене з'явився хлопець і засунув мені в руки склянку з якоюсь рідиною. Я йому усміхнулася і пішла далі.

Недалеко стояв лежак і я на нього сіла, дивно, що не поряд із басейном. Не знаю, скільки часу минуло, поки я залипала на народ, що танцює, але я думаю, що багато. Було цікаво спостерігати за рухами хлопців та дівчат. Недалеко від мене ходив хлопець, який був зовсім п'яний і не довго думаючи, він пішов до куща, далі я вирішила не дивитися.