4-5 Глави

Глава 4

Крістіан Віллсон, 40-річний високий блондин, якого природа обдарувала сірими очима, широкими плечима й неймовірно привабливою зовнішністю. Його видовжене обличчя було прикрашене гостро вираженими скулами. 

Його сильні руку вселяли довіру, а низький брутальний голос зводив з розуму всіх дівчат. Цей чоловік був, наче з обкладинки журналу.

Чоловік керував власною компанією нерухомості в Лондоні та Нью-Йорку, яка називалася "Your side".

Дитинство хлопця було дуже тяжким. Хлопчина виріс в дитбудинку, єдине, що чоловік пам'ятає зі свого дитинства це те, як його батько зарізав мати.. Батько страждав алкоголізмом, мати також. Після смерті матері батька посадили, а хлопця віддали в сиротинець. Батько Крістіана після 10 років ув'язнення повісився.

Містер Віллсон ненавидить згадувати про своє минуле, особливо про батька, проте кожного разу, коли він згадує матір, то тільки ніжними словами і з теплом на душі, він роказує про те, як вона йому на ніч читала казки, робила його улюблений чай з ромашки і підтримувала. Хоча йому тоді було 4 роки, проте це все він пам'ятав, як учора.

Життя Крістіана було неймовірно тяжким, грошей на навчання не було, тому все своє життя він працював де тільки міг. 

В 19 років, хлопцеві випала можливість працювати охоронцем на доволі впливових людей, оскільки його тіло "внушало" довіру.

Чоловік дуже скоро усвідомив, що це все було великою помилкою, коли йому сказали вбити 18-річного хлопчину, який заважав його шефу. Крістіан довго вагався, проте зробив це, думавши, що так буде краще. 

З часом хлопчина мусив засісти на дно, оскільки він розумів, що так продовжуватися не може, він втік в Нью-Йорк , щоб його шеф не знайшов і не вбив. Пройшли роки, Кріс зробив свій бізнес, дістав впливових друзів та повернувся до рідної країни, так і не заставши в живих колишніх "знайомих".

Крістіан був англійцем, весь свій вільний час він проводив в Лондоні з його прекрасною 25-річною дружиною, французькою моделлю Ізабель Дефо. Закохана пара була одружена майже два роки. За пів року стосунків з Ізабель, хлопець зрозумів, що хоче бути з нею все життя. Кожного ранку просинатися й дивитися на її біле обличчя, кожного дня любуватися її зеленими очима, й шаленіти від її ніжного голосу.

Ізабель була неймовірно вродливою, стрункою та успішною бізнес-вумен. Дівчина була дуже висока, проте нижча за Крістіана, десь 1 метр 79 см, ріст Крістіана був 1 метр 88 см.

На її худенькі плечі спадали довгі чорні локони волосся. Плавна та впевнена хода Ізабель нагадувала походку пантери. А її ізумрудні очі притягували до себе , наче магніт.

Дівчина володіла дуже милим кругленьким личком, в неї постійно були червоні щічки, а ще її губи нагадували калину.

Риси французької дівчини були дуже ніжними, добрими. Місіс Дефо була саме такою, ласкавою, беззахисною красунею. Проте в неї була одна негативна риса, дівчина не вміла за себе постояти, все її життя над нею хтось знущався, вона терпіла побої та образи, бо по-іншому не вміла.

Ізабель виросла в сім'ї батька терана та матері , яка була захоплена алкоголем. Дівчині ще по досі сняться нічні кошмари, де вона бачить одну й ту саму картину. Батька, який тримав чорні локони волосся матері в руці, й гладив її розбите личко, яке розливалося кров'ю.

Дівчина нагадувала свою мати, що ззовні, що по характеру. Багато хто задасть питання, чому тоді вона не втекла? Як вона позбулася страждань? Як зробила успішну кар'єру?

Батько Ізабель, Дуейн Дефо помер від передозу наркотиками, коли дівчині було 15 років, саме тоді, мати Джесіка Ворд і Ізабель змогли втекти, з Парижу в Лондон, забравши останні гроші.

Дуейн тримав мати силою, нікуди не випускав, погрожував. Джесіка і Ізабель пробували втекти декілька разів, проте це було , або марно, або ненадовго, бо він їх знаходив. Поліція не допомогла, тільки тому, що дядько Ізабель, брат Дуейна, Роберт, був там важливою шишкою й тримав всю поліцію в своїх руках.

Проте прибувши в Лондон, Ізабель та Джес забули все страшне, почали нове та щасливе життя. Ізабель працювала в одному з місцевих ресторанів Лондона, де саме й зустріла Крістіана. 

Він закохався в неї з першого погляду, в її зелені очі. Крістіан був зачарований її простотою та добротою, тому добивався її уваги як тільки міг.

Довгий період часу Ізабель боялася чоловіків, вона їх ненавиділа, тому дівчина не могла сприйняти Крістіана. Вона постійно чекала зради. Проте , через рік ,зрозумівши, що цей чоловік її спасіння, захист та опора, вона почала з ним стосунки.

Тоді й почалася кар'єра Ізабель.

                                                                   *******************

В одну мить, Крістіан зайшов в спальню, до Ізабель, яка готувалася до фотосесії на журнал "Vogue". Спальня була виконана в стилі "Лофт". Цегляні стіни, меблі в темно-коричневих тонах , дивани та ліжка в синьо-сірих кольорах прикрашали дім й додавали туди трішки простоти, водночас поєднюючи це з комфортом. Весь цей прекрасний стиль доповнював їхній особистий двір, де стояв великий басейн, навколо якого був сад, а закінчував цю картину великий сірий фонтан, який знаходився аж посередині подвір'я.

Чоловік підійшов ззаду до дівчини і міцно її обійняв, водночас шепотячи слова кохання. 

- Я така стурбована перед фотосесією! - Щасливо проговорювала Ізабель.

- Кохана, тобі немає чого перейматися, ти неймовірно красива та розумна. Тобі потрібно бути просто собою.- Промовляв чоловік, ніжно погладжуючи руку коханої, водночас покриваючи її шию легкими поцілунками.

Жінка розвернулася до Крістіана, й подивилася йому в очі. Тоді чоловік промовив:

-Мій близький друг, Томас , запрошує нас з ним в поїздку на о. Крит в Грецію.

-Це дуже хороша новина! - Відповіла в захваті Ізабель.

- Так, я такий щасливий, що нарешті вас познайомлю! Він збирається одружуватися, тому ти будеш мати подругу. Я її ще не бачив, але впевнений, що ви подружитеся.