17 березня 1944 року.
Шарлотта Браун, відома банкірка, яка зайняла місце свого покійного батька Алекса Брауна, допомагала своїй старій матері з роботою в банку та справами по дому. У вільний час вона доглядала за своєю бабусею, яка була дуже хвора.
Але що ж доведеться зробити Шарлотті?
— Габрієлла пішла в магазин? — запитала Емілі Стюарт.
— Так, бабусю. Але мені теж уже час, — відповіла Шарлотта.
— Куди ти збираєшся? А твоя мама?
— У Геную. Там продають хороші ліки, які, сподіваюся, зможуть тобі допомогти й зробити так, щоб тобі стало краще.
— Ох, мила, не наражай себе на небезпеку заради мене. А твій чоловік і діти?
— Тітка Еліонора посидить із ними два тижні, тож усе сплановано.
— Якщо ти вважаєш це необхідним, то їдь. Сподіваюся, ті ліки зможуть мене вилікувати й мені стане краще.
— Так, бабусю, усе буде добре. Я на новому кораблі «Мавриція II» швидко допливу до Генуї, придбаю ліки й повернуся назад до Нью-Йорка. Мама тим часом замінятиме мене в банку. Усе буде добре.
Шарлотта зібрала всі необхідні речі й поїздом приїхала до порту, до пірса Челсі. Там уже «Конте ді Нуара», «Мавриція II» та «Рекс» були готові прийняти пасажирів на борт.
Але які пригоди можуть чекати на Шарлотту?
Хто ж знову повернеться?
Що трапиться із Шарлоттою?
Про все це ми дізнаємося в наступних розділах.