РОЗДІЛ 2 «1 ДЕНЬ НА КОРАБЛІ»

Алекс із Габрієллою весь день вивчали корабель і познайомилися з новими друзями.
— Фу, дорогий, ти навіть нормальний корабель не міг знайти. (Адріана Бофорт)
— Дорога, будь ласка, не треба нервувати, це просто корабель. Ми ж у першому класі. (Максим Бофорт)
— Теж мені. Стій, а то сімейка Браунів, тих багатих банкірів? (Адріана Бофорт)
— Напевно. Треба підійти та познайомитися. (Адріана Бофорт)
— Доброго вам дня. (Адріана Бофорт)
— Здоров'я бажаємо. (Габрієлла Браун)
— Вибачте за дивне питання, ви сім'я Браунів, тих банкірів? (Адріана Бофорт)
— Так, це ми. (Габрієлла Браун)
— Не будете проти прийти на вечерю з нами? (Адріана Бофорт)
— Ні, ми обов'язково прийдемо.
— Добре, а зараз можемо погуляти палубою й насолоджуватися красою океану. (Максим Бофорт)
— Так. (Брауни)
Вони гуляли так дві години кораблем, сиділи в кафе, спілкувалися про життя, і загалом усе було чудово. Настав час вечеряти.
— Габрієлло. (Адріана Бофорт)
— Так? (Габрієлла Браун)
— А ви навіщо в Англію пливете? (Адріана Бофорт)
— Моя донька Шарлотта там, мені потрібно її забрати, щоб вона була в безпеці. (Габрієлла Браун)
— Хіба у вас усе так погано? (Адріана Бофорт)
— По радіо передають, що німці вже до Лондона дісталися і почали бомбити. Я не хочу, щоб моя донька там померла. (Габрієлла Браун)
— Ох, вибачте, якщо я вас якось зачепила. (Адріана Бофорт)
— Нічого, буває. (Габрієлла Браун)
Вони спустилися до головного залу, де були всі пасажири, сіли за стіл і почали трапезу. Усе було дуже смачно, а після вечері Габрієлла вирішила разом з Адріаною вийти погуляти нічною палубою.
— Фух, я наїлася. (Адріана Бофорт)
— Я теж. Підемо погуляємо й подихаємо свіжим повітрям. (Габрієлла Браун)
— Ага. (Адріана Бофорт)
Вони гуляли ще приблизно годину, доки не настав час іти спати.
— Ой, усе. Добре погуляли, але я втомилася і хочу повернутися в каюту та відпочити. (Габрієлла Браун)
— Так, я повністю згодна. Я тебе чудово розумію. Добраніч. (Адріана Бофорт)
— Я тоді пішла. На добраніч. (Габрієлла Браун)
Габрієлла з чоловіком повернулися до каюти.
— Усе, люба, солодких тобі снів. (Алекс Браун)
— І тобі, дорогий. (Габрієлла Браун)