14

Невже в моєму житті настало щось хороше. Мені цього напрочуд не вистачало, невеличкої турботи, як от приготування сніданку або ж поцілунки в ліжку...

  Встаючи з ліжка я торкаюся босими ногами, доволі теплу підлогу. Одягнувшись спускаюся на кухню. Я вже навіть привикла до цього будинку і до Джека якій як завжди попивав свою улюблену каву. Сівши за столик де вже стояла моя улюблена вівсянка, Джек попивав каву та дивився в телефон, він нічого не промовив до мене. Як на мене, це трохи дивно, навіть доброго ранку не сказав. Я наважилася перервати тю мовчанку.

- Ти сьогодні не поїдеш на роботу? - спокійним тоном, запитую його.

- Сьогодні вихідний, - не відриваючи погляду від телефона, монотонно мовив він.

- А... Зрозуміло, - тихо та зніяковіло відповідаю я, - На що ти дивишся в телефоні. Навіть не поглянеш на мене?

  Він підіймає свій погляд і уважно роздивляється моє обличчя, на губах простягається посмішка.

- Тебе це дражнить? - його оксамитовий голос мене дуже приваблює.

- Ні, з чого ти це взяв, - відірвавши від нього погляд, дістаю телефон якій був в кишені джинсів.

- Ну гаразд я буду дивитися тільки на тебе, до тих пір допоки ти не встанеш із-за столу, моє любе зайченятко.

   Я відірвала свій погляд від телефона та поглянула на нього. Він все-таки дивився на мене своїми карими очима. На секунду, між нами промайнула іскра.  Я лягла головою на стіл, та не відриваючи погляду все так же дивилася на нього, чекаючи доки він здасться та щось скаже. 

- Якщо ти не припиниш дивитися на мене, тоді ми ще довго будемо тут сидіти, - з єхидною усмішкою промовила я.

- Невже тобі так подобається дивитися на мене? - хрипким голосом мовив він.

- Можливо, - я задумалася над своєю відповіддю.

- Ну що ж, можу тобі розповісти чому я дивлюся в телефон. 

- Ну давай, розказуй - зацікавлено мовила я.

- Я переглядав новини. Вчора ввечері вбили дівчину 22 роки, її знайшли недалеко біля нашого офісу, ця ситуація викликала чи мало негативних коментарів.

- Які коментарі? - мене стискає в грудях, адже за все існування в цьому містечку не було жодного вбивства, а тут масово починають вбивати людей, загалом дівчат. Ця думка мене дуже насторожує. А що як наступного разу можу загинути я, допоки буду добиратися до паркування машин...? Ні, ні про таке навіть не варто думати, поліція скоро знайде того покидька і все буде добре.

  Джек опустив очі знову на телефон.

- Ці коментатори вважають, що це пов'язано з нашою компанією.

- Чому вони так вважають? Тіла знаходили в парку досить далеко від компанії.

- Слідство каже що на усіх жертвах, був одяг мого бренду, - він зробив коротку паузу і знову поглянув на мене, - Це може трохи зіпсувати нашу репутацію.

- Я вважаю, що це згодом вляжеться, - я знизую плечима та беру чашку кави.

- Так... Все вляжеться, - тихо додає він.

 Я вагаюся над одним запитанням відколи я прокинулася і навіть не знаю чи запитати його що відбувається між нами, чи означає це що ми тепер зустрічаємося?

   Зібравшись з думками, я все таке вирішуюся на це запитання.

- Я б хотіла поговорити про нас, - ніяково стискаю кулаки, але він цього не помічає.

- Що? - здивовано відповідає Джек.

   Невже я тільки на одну ніч і те що він мені наговорив напередодні це все не мало значення, тільки щоб я застрибнула до нього в ліжко?

- Та нічого, - тихим голосом відповідаю, після чого підводжуся зі стільця та вже бува, вирішую іти, як раптом Джек хапає мене за руку та притягує до себе. Я вдаряюся в його м'язисті груди.

- Невже ти думаєш, що між нами нічого немає? - з усмішкою він бере пасмо мого чорного волосся та вдихає його запах. 

  Моє бажання його поцілувати виникає раптово, але я стримуюся. Потрібно для початку визначити що між нами. Я нічого не відповідаю, та чекаю подальшого пояснення.

- Я думав ти розумієш, що між нами не тільки стосунки як у колег, - він робить коробку паузу, - А і як у хлопця і дівчини, - його хрипкий голос торкається моїх вух. Моїм хребтом пробігають сироти, від такої бажаної відповіді.

     Нічого не сказавши я притягаю його до себе для поцілунку. Наші вуста об'єднуються в одне ціле. Його рука пірнає в моє волосся.

- Знаєш Таро, - відсторонюючись від поцілунку він дивиться уважно в мої очі, - Коли ти появилася, я думав що ти звичайна нова секретарка, навіть не знаю як це пояснити. Чомусь, через короткий період нашого спілкування ти наче мене заворожила: твій погляд, твоє чорне волосся, губи яких я так жадав поцілувати - все це постійно притягувало до тебе. Тепер я наважився відкритися тобі, ти та людина яку я шукав багато років - це відчуття не можна пояснити. Цим я хочу сказати що ти змінила моє життя, та мене самого, - Джек робить коротку паузу, - Змінила до такої степені що колись я б не пробачив своєму братові, за минуле життя, але тепер разом із тобою, я можливо зміг би пробачити йому. Дякую тобі що ти, появилася в моєму житті.

   Я була мягко кажучи шокована, навіть подумати не могла що можу змінити чиєсь життя, ( якщо не враховувати минулої роботи адвокатом).

- Джек я тобі також маю подякувати, що ти появився в моєму житті. Моє минуле після 20 років, перетворилося на суцільну грозу. А відколи я тебе зустріла мені стало набагато краще, тепер таке відчуття що я стою за кам'яною стіною. 

- Розкажи про своє минуле, - відсторонюючись від мене повністю, він підходить до шафи, та витягує багато смаколиків, - Ходімо в мою кімнату.

    Вихідний пройшов просто чудово, я багато цікавого дізналася про Джека також і про його сім'ю, хоча останнього разу він не хотів про це говорити, але все-таки розповів. Його мама була дуже доброю людиною багато хто цим користувався, наприклад як його рідний батько, але хай там що все тепер налагодилося в її житті, й вона знайшла нового чоловіка - як вже знаю батька Хардіна. Також він розповів, за що так ненавидить свого брата - це було 5 років тому. Джек заходить до будинку мами з її чоловіком, щоб провідати її. Зайшовши в будинок він побачив таку картину: його мама лежить на підлозі, а Хардін метушися біля неї, Джек одразу підбіг до неї, перевірив пульс... його не було. Джек кричав на Хардіна, щоб той викликав швидку, але він все так і ходив по колу взявшись за голову, Джек почав робити непрямий масаж серця, паралельно кричавши на Хардіна. Все-таки його мама почала дихати, але була не притяті. Джек рвонув за телефоном та зателефонував у швидку. Лікар який обстежував його маму сказав, що у неї був приступ і ще б 5 хвилин вона могла померти й масаж серця її не допоміг. Вона лежала в найкращій лікарні. Батько Хардіна навідував її кожного дня навіть якщо в нього був тяжкий день на роботі та пізно повертався, він приїздив до неї. А от Хардін за весь рік провідував її два рази. Завдяки дорогими препаратами, та відповідному лікуванню, за рік маму Джека виписали з лікарні. Після одужання його мама, розповіла що трапилося того дня. Вона та Хардін того дня сильно сварилися, (за що він не знає, вона не хотіла йому це розповідати) під час їхньої сварки мамі стало погано і Хардін нічого не зробив, щоб врятувати її, доки вона скручувалася на підлозі.