13

- Я навіть не знаю, що вам на це відповісти - ніяково вимовила я.

- Пора перейти на ти - твердо мовив він

  Сказати по правді, так мені подобається Джек але... Я пообіцяла собі, що ніколи не буду мати стосунків і понурюся в роботу на 100%. Адже у той день біля поїзда, я дала собі присягу, моя любов до нього горить в моєму серці, ще до цього дня.

- Вибач, але я ще не зовсім готова до стосунків, дай мені на це трохи часу - не давши Джекові відповісти, я сіла в авто та поїхала до квартири.

- Алло, Привіт Мері.

- Привіт, Таро.

- Ти сьогодні вільна?

- Так вільна, а щось трапилося?

- Та так нічого поганого зустріньмося в барі, і я там тобі дещо розповім.

- Добре як скажеш - зацікавлено сказала Мері.

    Мені потрібно розслабитися. Хоча не так давно я плакала і картала себе, що цього разу я не буду пити, але все ж таки розслабитися хочеться, тим паче подруга не дозволить мені щось цього разу вчудити.

  Прибувши до бару, Тара зайшла та сіла за столик. Невдовзі підійшла Мері.

- Привіт ще раз, як ти себе почуваєш ? Я так хвилювалася за тебе. Добре що біля тебе був Джек і він попіклувався про тебе - стурбовано дивилася на мене Мері.

- Ех... З приводу Джека... - я потягнула руку до шиї, щоб розімнути м'язи, які були напружені - я звісно йому вдячна, але... Дещо трапилося.

- Таро давай не тягни - схвильовано та в очікуванні мови Мері.

- Ну... Я вчора збиралася на нову квартиру, і тільки-но хотіла сідати в машину, як приїхав Джек. Він підійшов до мене та сказав, щоб я лишалася в нього, тому що я для нього важлива. А я просто не хотіла стосунків. Ну з іншого боку я розуміла - він сказав що я для нього важлива людина, щоб я лишилася в нього, та ні на які стосунки він не наполягав, але я знала до чого це може призвести та відмовила йому. 

  Але з одного боку мені здається що це лише виправдання того, що було у мене в минулому.

- Він тобі не подобається? - вигнувши брову, запитально глянула Мері.

- Сказати по правді так подобається, але я не готова.

   Можливо я себе накручу, і пройшло вже доволі багато років з цього дня коли помер Рей. Сказати те що в мене не було партнерів, я не можу, але це скоріше всього було на пару днів й ми розходилися, так наче нічого між нами не було. Мій померлий хлопець можливо зараз би лаяв мене, за те що я не живу це життя для себе, а все ще згадую його і не можу почати жити так, як мене вчив Рей. Все ж таки в глибині душі я хочу, щоб в мене появилися стосунки, люблячий хлопець та майбутній чоловік. І я буду намагатися це виправити. Після Джекового зізнання, коли я приїхала на квартиру, та одразу ж лягла на ліжко, я думала про це майже всю ніч. Я переосмислювала все, і дійшла висновку: що Джек мені не просто подобається - а що я його кохаю. Скоріш за все, за багато років я це не відчувала, і не розуміла, де просто симпатія, а де кохання. Звісно ж це, мабуть, трохи дивно що за такий короткий період я його покохала. Я і сама дивуюся як це сталося і коли. 

- Знаєш Мері у мене був хлопець...

- Справді? Можеш розповісти про нього? І чому ви не разом. 

  Чому не разом... Я і сама себе про це запитувала. Кожного дня мені було боляче дивитися на світлини, які були на моєму столі, я дивилася на нього, та зазирала в його очі яких вже ніколи не побачув живу. Кожного дня, мене діставала невимовна мука. З часом біль стих, але любов до нього палає в моєму серці ще до цього дня.

Чи зможу я кохати когось настільки, як я кохала Рея? - напевне зможу, я докладу чи мало зусиль... але зможу.

  Тара почала розповідати про її життя. На той момент коли вона все розповіла, її наче камінь з грудей впав. За багато років Тарі ніколи не доводилося розповідати про своє життя, і це накопичувалося багато років. Ось чому в неї тепер наче впав камінь з грудей.

- Ну і що, ти мені порадиш робити - моя рука плуталася у своєму чорному волоссю.

- Раджу я тобі, щоб ти зараз вирушила до нього в будинок, і пристрасно поцілувала - подруга вишкірилася задоволена своєю відповіддю.

- Ну ти Мері вмієш порадити якнайкращого - закотивши очі, я одним рухом, випила алкогольний напій, який саме не знаю, адже просто попросила офіціанта алкоголь на його вибір, і можу сказати, що в нього доволі хороший смак. Алкоголь був солодкий з ноткою лимона, все як я люблю. Подруга також перехилила одним рухом стакан та випила напій.

   Через дві години ми з Мері вирішили роз'їхатися по домах. Подруга викликала таксі, а я попрямувала до паркування де стояла моя машина. Мої ноги косилися від алкоголю, хотілося просто впасти на асфальт та полежати, але ще чуточку розсудливості у мене залишилося.

Сівши в машину Тара рушила з місця. Дорогою до своєї квартири, вона без жодних роздумів розвернулася в інший бік. Через 10 хвилин, Тара вже під'їжджала до Джекового будинку. Світло ще горіло, хоча було вже доволі пізно. Вийшовши з машини Тара впевнено трохи ще холітаючись покрокувала до дверей. Вона постукала, довго чекати не довелося, через декілька секунд двері відчинив Джек, у чорній футболці та спортивних сірих штанах. По його обличчю було очевидно, що він аж ніяк не був готовий на порозі побачити Тару. Джек замітив що вона була п'яна. Він вже бува, хотів щось сказати, як раптом Тара бере обома руками його за обличчя, та притягає до поцілунку. Джек не став цьому опиратися, але він був доволі ошелешений. Він взяв Тару на руки та не відриваючись від поцілунку, попрямував до спальні.

  Ранком я проснулася вже в знайомій кімнаті, біля мене лежав Джек. Я вдивлялася в його риси обличчя, дивилися як він спить. Я пам'ятаю усе уривками, але цього разу я ні про що не жалію. Сонце пробивалося крізь темно-сірі штори. 

  Ми тепер рахуємося як парою чи що - подумала Тара. Джек повільно відкрив очі, та подивився на мене. Кутиками губ він всміхнувся.

- Доброго ранку зайченятко - сонним голосом, промовив він.

- Доброго - зніяковіло я підкусила нижню губу. Замітивши це він притягнув мене до себе, та цілує.