5

- Таро, я хотів тобі подякувати, за те що ти мене вчора увечері, підвезла до дому. Надіюся я тобі нічого поганого не розповідав? - він поглянув на її зелені очі.

- Ні нічого такого ви мені не розповідали - Тара не зізналася. Подумала що йому не обов'язково це знати.

- Тоді гаразд, вибач за незручності 

- Я можу іти ?

- Ні. Я був би радий, якщо ти не проти піти зі мною після робочого дня в кафе. Віддячити тобі, та поговорити про майбутній розвиток компанії. 

- Вибачте, але в мене є робота з документами - Тара не мала бажання іти, і для того придумала відмовку.

- Ну якщо так, тоді коли в тебе появиться вільний час, подзвони або напиши найближчим часом - витягнувши зі шуфляди клаптик паперу. Написав свій номер телефону та простягнув її.

- Гаразд - неохоче беручи папірець, вона вийшла з кабінету.

  Після закінчення робочого дня, Тара вийшла з офісу, та попрямувала до машини. Не встигла вона відкрити двері, як хтось позаду неї схопив її за плече, та розвернув.

- Таро зачекай - це був Джек Бест.

  Та ну його, що він знову хоче від мене?

- Я запропонував, старшій секретарці Мері, взятися за твою роботу яку ти мала закінчити, щоб ми пішли в кафе - нахмурено промовив він, та не відводячи погляду від Тари - і Мері відповіла, що ти все зробила, та додаткової роботи нема.

   На його запитальний погляд, вона промовчала. Її було соромно, за те що збрехала.

Придумуючи що сказати, до її горла підійшов ком.

- Я просто завершила цю роботу в офісі. Думала її буде значно більше.

   Тара відводить погляд від нього, та фокусується в одну точку за ним.

   Оце я виправдання придумала, і не доколупаєшся.

- Ну що ж, якщо в тебе нема додаткової роботи, ходімо в кафе - всміхаючись, поклав свою року, її на плече.

  Тара так хотіла до дому. До свого теплого ліжечка. Але цей ідіот постійно все псує. Якби там не було, відмовлятися Тара не могла.

- гаразд, обговоримо майбутній розвиток компанії.

  Прийшовши до кафе, вони сідають за вільний столик. Джек як справжній джентльмен присуває Тарі крісло. Взявши меню, вони дивилися на страви, які там були.

- Що плануєш заказувати? - не відводячи погляду від Тари, запитує Джек 

  Її не було комфортно сидіти, за одним столиком з Босом. Не знаючи чому в неї скоріше почалося битися серце - від переживання подумала Тара.

- Салат з креветками та з напоїв американо.

 Підійшов офіціант та прийняв у них замовлення.

   Озираючись, вона помітила що за сусіднім столиком, сидить Хардін Брост. Він був не сам, але Тара не змогла роздивитися що за дівчина сиділа з ним, тому, що вона сиділа спиною до неї - знайоме волосся - подумала вона.

- Таро ви маєте хлопця ? - несподівано заговорив Джек, дивлячись прямо в її зелені очі.

- навіщо ви мене, про це запитуєте? - піднявши брови, ошелешено глянула на нього.

   Якого дідька, йому потрібно це знати. Маю я хлопця чи не маю його це не має хвилювати.

- Ви зараз вечеряєте зі мною, це виглядає так наче в нас побачення, хлопець можливо буде ревнувати.

   До чого він це веде? В будь-якому разі його це не має хвилювати.

- ні не маю, давайте краще поїмо. - змінивши тему, щоб він більше не ставив ніяких незрозумілих питань.

  Вечеряючи, Джек поставив Тарі ще декілька запитань, але стосовно роботи.

  Дівчина, яка сиділа з Хардіном, встала та пішла до вбиральні.

Коли вона повернеться з вбиральні, я зможу подивитися на її обличчя.

- Таро, з вашого дозволу я відлучуся ненадовго.

- Так, звісно ідіть.

 Встаючи з місця, вона змогла поглянути, на Хардіна якого Джек своєю м'язистою спиною закрив.

  І тут несподівано для неї він озирнувся в її сторону. Одразу ж Тара відвела погляд на дівчину, яка виходила з вбиральні, та прямувала до столика.

- Мері? - гукнула вона.

- Таро?. Що ти тут робиш?- здивовано поглянула на неї.

  Тара напевне мала, такій же ошелешений вигляд як у її подруги.

- Чому ти нічого не розповіла, що ти ідеш на побачення з хлопцем? - запитально подивилася Мері.

  Невже Джек був все-таки правий, що наша вечеря виглядає наче побачення?

- я не на побаченні, це суто ділова зустріч - об'яснила Тара.

  Хардін поглядав то на Мері то на Тару.

- А ти що тут робиш з Хардіном Бростом ? - піднявши брову, та запитально поглянула на Мері.

- Я тут теж по діловій зустрічі - криво усміхнулася вона, знаючи що ця її усмішка видає брехню.

- Так, так звісно, по діловій зустрічі - з сарказмом подивляючи на Мері й Хардіна.

   Через декілька секунд виходить Джек і він схоже теж був здивований, але нічого на це не сказав. Він сів на своє місце.

- доброго дня Босе - ошелешено привіталася Мері

   По її очах, було видно що нам потрібно про це поговорити.

   Схоже що всі ми трохи спантеличені.