Кришталеві стіни печери продовжували тремтіти. Тріщини швидко розходилися по поверхні, а з висоти падали маленькі блискучі уламки.
— Що відбувається?! — вигукнула Глорія.
Ліра занепокоєно озирнулася.
— Магія печери нестабільна!
Маленька кришталева лисичка сховалася за кам'яним виступом.
— Нам треба щось робити!
Глорія подивилася на діамант. Він сяяв дедалі яскравіше.
— Можливо, саме тому я повинна покласти його на постамент.
— Але якщо ми помилимося? — запитала Ліра.
Глорія подивилася на тріщини.
— Якщо ми нічого не зробимо, світ точно постраждає.
Вона обережно підійшла до постамента. Щойно діамант опинився над ним, печера раптом затихла. Усі звуки зникли.
Глорія завмерла.
— Що тепер?
На постаменті з'явилося яскраве світло, а потім перед Глорією виник прозорий силует. Він нагадував духа, але був зроблений із чистого кришталю.
— Глоріє, — промовив він.
Дівчинка здивувалася.
— Ви знаєте моє ім'я?
— Я знаю всіх, хто приходить до Серця Кришталевого світу.
— Серця?
Дух указав на діамант.
— Цей камінь є лише ключем. Справжня сила знаходиться тут.
Під ногами Глорії почало світитися величезне коло.
— Що я повинна зробити?
— Повірити у свій вибір.
— І все?
— Ні.
Дух подивився на неї.
— Ти повинна відмовитися від бажання використати силу діаманта для себе.
Глорія задумалася. Вона могла попросити про що завгодно: можливо, повернутися додому без жодних проблем або здійснити будь-яку свою мрію. Але вона згадала Кришталеве королівство: мешканців, Ліру та навіть Морвена, який хотів урятувати свій світ.
— Я не хочу використовувати його для себе, — сказала Глорія.
Діамант спалахнув. Кришталеве коло під її ногами стало яскравішим.
— Тоді ти зробила правильний вибір, — сказав дух.
Раптом із темряви почувся голос:
— Глоріє!
Дівчинка обернулася. До зали вбіг Морвен.
— Що сталося? — запитала Ліра.
— Ми маємо мало часу! — відповів він. — Кришталевий світ втрачає магію.
Глорія подивилася на духа.
— Що мені робити?
— Встав діамант у центр постамента.
Дівчинка обережно поклала камінь. На мить нічого не сталося. А потім печеру заповнило світло. Воно було настільки яскравим, що Глорія заплющила очі.
Десь далеко почувся гучний дзвін. Один. Другий. Третій. Світло почало поширюватися печерою, а потім вирвалося назовні.
Кришталеві гори засяяли. Заборонена долина наповнилася яскравими барвами. Кришталеве озеро заблищало. А в далекому королівстві тріщини на будинках почали зникати.
— Вийшло! — вигукнула Ліра.
Глорія усміхнулася.
Але раптом діамант перестав світитися.
— Що сталося? — занепокоїлася дівчинка.
Дух відповів:
— Основну частину магії повернуто.
— Основну?
— Так. Але є ще одна проблема.
Світло навколо них почало згасати. На стіні печери з'явилася карта. На ній світилася одна маленька темна точка.
Морвен підійшов ближче.
— Я знаю це місце.
— Де воно? — запитала Глорія.
— За межами Кришталевого королівства.
Ліра здивовано подивилася на нього.
— Туди ніхто не ходить.
Морвен кивнув.
— Саме тому там і ховається причина всіх наших проблем.
Глорія подивилася на карту.
— Отже, наша місія ще не закінчилася.
Дух повільно зник, але встиг сказати наостанок:
— Кришталевий світ врятований лише частково. Щоб повернути йому повну силу, вам доведеться знайти того, хто викрав частину магії.
Глорія подивилася на Ліру та Морвена.
— Тоді ми вирушимо туди.
Морвен усміхнувся.
— Я знав, що ти так скажеш.
Глорія ще раз поглянула на кришталевий діамант. Тепер він спокійно лежав на постаменті й випромінював м'яке світло.
Дівчинка зрозуміла, що її перше завдання виконано. Але попереду чекала нова загадка — і цього разу відповідь могла привести їх туди, куди не наважувався вирушити жоден мешканець Кришталевого світу.