Розділ 9. Випробування перед печерою

Глорія стояла перед входом до Кришталевої печери й міцно тримала діамант. Перед нею на землі світилися стародавні символи. Морвен та його супутники залишалися неподалік.

— Що це за знаки? — запитала Глорія.

Морвен відповів:

— Вони перевіряють того, хто хоче увійти до печери.

— І що потрібно зробити?

— Дізнаєшся сама.

Ліра підійшла до Глорії.

— Не слухай його. Пам'ятай, навіщо ми сюди прийшли.

Глорія кивнула. Вона зробила крок уперед. У ту ж мить символи спалахнули.

Навколо дівчинки виникла прозора кришталева стіна.

— Глоріє! — вигукнула Ліра.

Дівчинка торкнулася стіни.

— Я всередині!

Звідкись почувся голос:

— Щоб увійти до Кришталевої печери, ти повинна відповісти на три запитання.

Глорія озирнулася.

— Хто це говорить?

— Той, хто охороняє шлях.

Перед нею з'явилося перше зображення. На ньому була кришталева корона.

— Що є найсильнішою силою у світі?

Глорія задумалася.

— Магія?

Корона згасла.

— Ні.

Дівчинка замислилася ще раз.

— Сила?

Знову неправильна відповідь.

Глорія подивилася на Ліру. Та лише мовчки чекала.

Раптом Глорія згадала власні слова про маму, дім і допомогу іншим.

— Добро? — сказала вона.

Кришталева корона засяяла.

— Правильно.

Перше випробування було пройдено.

Перед Глорією з'явилося друге зображення. Цього разу вона побачила кришталевий діамант.

— Що потрібно берегти найбільше: скарб, силу чи життя?

Глорія відповіла майже одразу:

— Життя.

Діамант засяяв.

— Правильно.

Залишилося останнє запитання.

Навколо Глорії стало темно. Вона побачила себе зовсім маленькою, яка стояла у своїй кімнаті. Поруч була мама. Потім зображення змінилося, і Глорія побачила себе в Кришталевому світі, а там — і саму Кришталеву печеру.

Голос запитав:

— Чого ти боїшся найбільше?

Глорія мовчала. Вона могла сказати, що боїться втратити діамант, або що боїться не врятувати світ. Але це було не зовсім так.

— Я боюся втратити тих, хто мені дорогий, — чесно відповіла вона.

Навколо стало тихо. Потім кришталева стіна зникла. Випробування було завершено.

Ліра одразу підбігла до Глорії.

— Ти впоралася!

Глорія усміхнулася.

— Я просто сказала правду.

Морвен повільно підійшов до них.

— Саме тому печера тебе прийняла.

Глорія подивилася на нього.

— Тепер ти можеш пояснити, чого хочеш?

Морвен мовчав кілька секунд.

— Я хочу врятувати Кришталевий світ.

Ліра здивовано подивилася на нього.

— Тоді чому ти намагався забрати діамант?

— Бо я думав, що тільки так його можна захистити.

Глорія насупилася.

— А тепер?

— Тепер я розумію, що помилявся. — Морвен відступив убік. — Іди до печери.

Глорія не очікувала такого.

— Ти не будеш нам заважати?

— Ні.

Дівчинка подивилася на Ліру. Та кивнула.

Глорія зробила крок до входу. Перед нею відкрилася величезна кришталева печера. Її стіни сяяли тисячами відтінків. Зі стелі звисали прозорі кристали, а десь у глибині виднілося яскраве світло.

Глорія зробила ще один крок, і діамант у її руках почав тремтіти.

— Він реагує на печеру, — прошепотіла Ліра.

Глорія повільно рушила вперед. Попереду на неї чекала величезна зала.

У самому центрі стояв кришталевий постамент. На ньому було написано: «Тільки той, хто прийшов із чистим серцем, може повернути світові його силу».

Глорія подивилася на напис і сказала:

— Здається, ми нарешті знайшли місце, куди треба доставити діамант.

Але щойно вона наблизилася до постамента, вся печера раптом здригнулася.

Десь у темряві почувся гучний тріск. Ліра занепокоєно озирнулася.

— Глоріє... — починала вона.

На стіні з'явилася величезна тріщина. А потім ще одна.

Це був знак — Кришталевий світ почав руйнуватися прямо на їхніх очах.