Розділ 3. Таємниця кришталевого діаманта

Після розмови з королевою Глорія ще довго стояла посеред тронної зали. Дівчинка не могла перестати думати про її слова.

— Те, що може врятувати наш світ... — повторила вона тихо.

Ліра стояла поруч і теж виглядала серйозною.

— Не хвилюйся, Глоріє, — сказала вона їй. — Королева все тобі пояснить.

Королева повернулася до трону й сіла.

— Перш ніж ти вирушиш до Кришталевої печери, ти повинна дізнатися історію цього діаманта.

Глорія уважно слухала.

— Дуже давно Кришталевий світ був зовсім іншим. Усі його частини були пов'язані між собою магією одного великого кристала.

— Кришталевого діаманта?

— Саме його.

Королева вказала на камінь у руках Глорії.

— Він є серцем нашого світу.

Глорія подивилася на діамант. У його глибині мерехтіло маленьке світло.

— Але чому він опинився у вас не в королівстві?

— Тому що кілька років тому на нього полював один небезпечний чаклун.

У залі стало тихо.

— Чаклун хотів використати силу діаманта для себе. Він намагався викрасти його, але хранителі встигли заховати камінь.

— Де?

Королева подивилася на Глорію.

— У світі людей.

Дівчинка здивовано відкрила рот.

— Тобто він увесь цей час був у моєму світі?

— Так. Але знайти його могла лише людина, яку обере магія.

Глорія замислилася.

— І магія обрала мене?

— Схоже на те.

Раптом діамант у руках дівчинки яскраво засвітився. Глорія здригнулася.

— Що це?

Королева підвелася.

— Не бійся. Він просто відчув магію цього місця.

Світло стало ще сильнішим. На підлозі з'явилися тонкі кришталеві лінії. Вони утворили карту. Глорія нахилилася.

— Це карта?

— Так, — відповіла королева. — І вона показує шлях до Кришталевої печери.

На карті з'явилася довга дорога. Вона проходила через ліс, долину та високі гори. Але наприкінці шляху виднівся темний знак.

— Що це? — запитала Глорія.

Королева похмуро подивилася на карту.

— Заборонена долина.

— Чому вона заборонена?

— Там дуже нестабільна кришталева магія. Будь-яка необережність може спричинити появу тріщин у землі.

Глорія занепокоїлася.

— І мені треба пройти через це місце?

— Так.

Ліра одразу сказала:

— Я піду з нею.

Королева кивнула.

— Я й не сумнівалася.

Глорія усміхнулася.

— Дякую.

Королева підійшла до дівчинки та простягнула їй невеликий кришталевий кулон.

— Візьми це.

— Для чого він?

— Коли ти опинишся в небезпеці, кулон засвітиться. Він допоможе тобі знайти правильний шлях.

Глорія обережно взяла подарунок.

— Я берегтиму його.

— І ще одне, — додала королева.

— Що?

— Не довіряй кожному, кого зустрінеш на шляху.

Глорія здивовано подивилася на неї.

— Ви думаєте, що хтось спробує в мене забрати діамант?

Королева нічого не відповіла. Її мовчання було достатньою відповіддю.

Невдовзі Глорія та Ліра вийшли із замку. За міськими воротами починалася дорога до невідомого. Глорія ще раз озирнулася на Кришталеве королівство. Воно сяяло під кришталевим сонцем, але тепер дівчинка помічала не лише красу. На деяких будинках ставало більше тріщин. Магія світу справді слабшала.

— Нам треба поспішати, — сказала Ліра.

— Я готова, — відповіла Глорія.

І вони рушили вперед.

Дорога повела їх до кришталевого лісу. Спочатку все здавалося спокійним. Проте через кілька хвилин кулон на шиї Глорії несподівано засвітився. Дівчинка зупинилася.

— Ліро...

— Я бачу.

Попереду, між деревами, щось блиснуло. Глорія обережно зробила крок уперед.

— Там хтось є?

Відповіді не було. Тільки вітер тихо хитав кришталеве листя.

Раптом з-за дерева почувся голос:

— Ви справді думаєте, що зможете дістатися печери?

Глорія та Ліра завмерли після того, як попереду з'явилася загадкова постать у темному плащі. Незнайомець дивився просто на діамант. Глорія міцніше притиснула його до себе.

— Хто ви? — спитала вона перелякано.

Постать нічого не відповіла. Вона лише усміхнулася. І саме тоді Глорія зрозуміла: їхня подорож уже привернула увагу того, хто зовсім не бажає, щоб діамант дістався до Кришталевої печери.