Розділ 1. Здійснення мрії

У невеликому затишному будинку жила дівчинка на ім’я Глорія. Вона була підліткою, яка, як і багато її однолітків, часто мріяла про незвичайні пригоди, чарівні місця та дивовижні світи.

Глорія любила фантазувати. Вона могла годинами уявляти, що за звичайними дверима ховається таємниче королівство, а десь далеко існує світ, у якому немає нічого звичайного.

Але одного дня її настрій був зовсім не казковим.

— Глоріє, я ж просила тебе помити посуд! — сказала мама.

— Я зараз помию! — відповіла дівчинка.

— Ти це кажеш уже вдруге.

Глорія зітхнула.

— Мамо, ну чому ти весь час нагадуєш мені про це?

Мама засмутилася.

— Я не хочу сваритися з тобою. Просто хочу, щоб ти виконувала свої обов’язки.

Дівчинка нічого не відповіла. Вона відчула образу й вирішила піти до своєї кімнати.

— Я більше не хочу це обговорювати.

Глорія зачинила двері й сіла на ліжко.

У кімнаті було тихо. За вікном повільно темніло, а на стінах лежали м’які тіні від вечірнього світла. Дівчинка подивилася навколо. Її кімната була звичайною: ліжко, шафа, письмовий стіл, кілька книжок і велике дзеркало біля стіни.

Глорія подивилася на своє відображення.

— Як же хочеться кудись утекти від усього цього... — тихо промовила вона.

Раптом із боку дзеркала почувся дивний шепіт:

— Утекти?

Глорія завмерла.

— Що це було?

Вона підвелася з ліжка й обережно підійшла до дзеркала. Спочатку нічого не відбувалося. А потім знову почувся голос:

— Ти хочеш потрапити в інший світ?

Глорія здивовано подивилася на дзеркало.

— Хто це сказав?

— Я.

Дівчинка зробила крок назад.

— Дзеркало?

— Саме так.

Голос був спокійним і доброзичливим, а Глорія не могла повірити власним вухам.

— Невже я розмовляю з дзеркалом? — спитала дівчинка.

— Схоже на те, — відповіло воно.

Глорія трохи заспокоїлася.

— І що тобі від мене потрібно?

На поверхні дзеркала з’явилися легкі хвилі, наче воно перетворилося на воду.

— Я хочу дещо запитати тебе, Глоріє.

— Звідки ти знаєш моє ім’я?

— Магія знає багато речей.

Глорія замислилася.

— Добре. Запитуй.

— Яка твоя найголовніша мрія?

Дівчинка замовкла. У неї було багато бажань. Вона хотіла побачити дивовижні місця, знайти справжню пригоду, познайомитися з незвичайними істотами та одного дня відчути себе героїнею власної історії. Але була одна мрія, про яку вона думала особливо часто.

Глорія подивилася прямо в дзеркало.

— Я хочу побувати у кришталевому світі.

На мить запала тиша. А потім дзеркало засяяло. Його поверхня почала переливатися сріблястими, блакитними та золотистими відблисками.

— Що відбувається?! — вигукнула Глорія.

Її відображення зникло. Замість нього перед дівчинкою відкрився неймовірний краєвид. Там був світ, якого Глорія ніколи раніше не бачила. Усе навколо було зроблене з кришталю.

Над чарівною землею сяяло кришталеве сонце. Воно випромінювало м’яке прозоре світло, яке розсипалося тисячами маленьких веселок. У небі пливли кришталеві хмари. Вони були легкими й напівпрозорими, немов величезні шматочки скла. На горизонті виднілися кришталеві гори. А вздовж дороги росли дерева з прозорими стовбурами та блискучими гілками. Навіть їхнє листя було кришталевим.

Глорія широко розплющила очі.

— Це... справді існує?

— Тепер ти можеш це побачити, — відповіло дзеркало.

Дівчинка підійшла ближче. Їй здавалося, що вона могла простягнути руку й торкнутися того дивовижного світу.

— Він прекрасний...

— Але цей світ потребує твоєї допомоги.

Глорія здивовано подивилася на дзеркало.

— Моєї?

— Так.

На поверхні дзеркала з’явилася дорога, що вела крізь кришталевий ліс до далекого королівства.

— Десь у цьому світі знаходиться Кришталеве королівство. Саме там на тебе чекає головне завдання.

— Яке?

Дзеркало показало невеликий сяючий камінь. Він нагадував діамант, але був настільки прозорим, що крізь нього було видно весь навколишній світ.

— Це кришталевий діамант.

— Він неймовірний...

— Ти повинна доставити його до Кришталевої печери.

Глорія уважно слухала.

— А що буде, якщо я цього не зроблю?

Голос дзеркала став серйознішим:

— Кришталевий діамант має величезну силу. Він пов’язаний із магією всього світу. Якщо його розбити, наслідки можуть бути страшними.

Глорія занепокоїлася.

— Тобто, увесь світ може зруйнуватися?

— Так.

Дівчинка на мить замислилася. Їй було страшно, адже вона ще навіть не знала, де знаходиться це королівство. Але водночас у її серці з’явилося дивне відчуття. Нарешті вона отримала справжню пригоду.

— Я погоджуюся, — сказала Глорія.

— Тоді пам’ятай головне: бережи діамант і не дозволяй йому розбитися.

— Я буду дуже обережною.

Перед нею з’явився кришталевий діамант. Він повільно виплив із дзеркала й опинився в руках Глорії. Дівчинка обережно тримала його. Камінь був прохолодним, але всередині нього мерехтіло тепле світло.

Глорія ще раз подивилася на свою кімнату: звичайні стіни, звичайне ліжко, звичайне вікно. А перед нею — справжній чарівний світ.

— Ну що ж... час вирушати.

Вона зробила крок до дзеркала. Її рука торкнулася чарівної поверхні, і та виявилася зовсім не твердою. Глорія зробила ще один крок. За мить вона опинилася по той бік дзеркала.

Перед нею простягалася блискуча кришталева дорога. Навколо сяяли дерева, над головою пливли прозорі хмари, а далеко попереду височіли величні кришталеві гори. Дівчинка міцніше стиснула діамант у руках і рушила вперед.

Вона ще не знала, які таємниці приховує Кришталевий світ, кого зустріне на своєму шляху та які випробування чекають на неї попереду. Але одне вона знала точно. Її мрія здійснилася.

Так і розпочинається пригода дівчинки, яка обіцяє бути захоплюючою.