Розділ 16. «Третє випробування: Фінал»

    Перед вибухом вогняного купола Ельза опустилася на одне коліно, важко вдихаючи повітря. Довга битва з архімагом забрала майже всі її сили. Її тіло втомилося, магія поступово слабшала, але холодна принцеса все ще міцно стискала крижаний меч у руці. Вона підняла погляд на Ламберта, і в її блакитних очах не було ані страху, ані сумніву - лише незламна воля продовжувати бій. Ельза зробила глибокий вдих, зібрала залишки сил і повільно підвелася. Навіть виснажена, навіть на межі можливостей, вона не збиралася здаватися. Її постава знову стала бойовою. Ламберт уважно дивився на неї, тримаючи свій кристальний меч напоготові. На його обличчі з'явилася легка усмішка.

- Вражає... - тихо промовив архімаг.

Але раптом...

Із південного боку арени, де знаходилися Рубін і фамільяри, пролунав потужний вибух. Земля здригнулася від величезної хвилі магічної енергії. Повітря навколо наповнилося гарячим полум'ям, а яскраве світло на мить осяяло всю арену. Ельза й Ламберт одночасно повернули голови в бік джерела сили. Перед ними здіймався величезний вогняний купол. Щось змінилося. Вони обоє це відчули. Нова сила щойно прокинулася. Ельза не стала чекати ні секунди. Вона відкинула крижаний меч убік і, не думаючи про власну втому, кинулася до місця вибуху.

- Рубін! Ні! - вигукнула вона з тривогою.

Її голос уперше за довгий час видав справжній страх. Холодна принцеса простягнула руки вперед, намагаючись побачити крізь густий пил і дим. У її думках промайнули найгірші можливі варіанти, але наступної миті серед уламків почав вимальовуватися знайомий силует. Ельза завмерла.

За мить вона зрозуміла...

Це була Рубін. Але вже не та сама, що стояла тут раніше. Навколо тіла рудоволосої принцеси сяяла вогняна броня, немов створена самою стихією. У її руках був спис, наповнений потужною полум'яною енергією, а її погляд більше не мав колишньої невпевненості. У ньому палали сила, рішучість і впевненість. Не стримуючи емоцій, Ельза одразу кинулася до сестри й міцно обійняла її.

- Як добре, що ти ціла... Я думала...

Вона не договорила. Але Рубін чудово зрозуміла все, що сестра хотіла сказати. У її голосі було те, що Ельза рідко показувала - справжнє хвилювання. Рубін тепло усміхнулася й обійняла сестру у відповідь.

- Сестричко... мені здається, я стала сильнішою!

Ельза уважно оглянула її з голови до ніг. Її погляд зупинився на вогняній броні, яка вкривала тіло Рубін.

- Ти нарешті отримала магічну броню...

Рубін здивовано подивилася на себе, ніби тільки зараз усвідомила, що сталося. Вона стиснула спис у руках і радісно усміхнулася.

- Нарешті!

Її очі засяяли.

- Тепер ми рівні. Я зможу битися поруч із тобою... пліч-о-пліч!

Ельза ледь помітно усміхнулася. Для інших ця усмішка могла здатися майже непомітною, але Рубін знала - це був справжній прояв радості її сестри. Холодна принцеса тихо кивнула. А потім її погляд став серйозним. Вона обернулася до архімага. Ламберт стояв неподалік, спокійно спостерігаючи за сестрами. Його обличчя залишалося незворушним, але в очах промайнув щирий інтерес. Він уважно вивчав нову силу Рубін, ніби намагався зрозуміти, наскільки сильно змінилася її магія. Принцеси обмінялися поглядами. Їм не потрібно було говорити зайвих слів. Вони знали одна одну занадто добре. Ельза та Рубін одночасно кивнули й разом рушили до центру арени. Тепер вони стояли поруч проти архімага Бриліантової Вежі. Кожна з них прийняла бойову стійку.

- Цього разу ти програєш! - упевнено пролунало від однієї з близнючок.

Ламберт лише тихо усміхнувся. Наступної миті його постать зникла. Його швидкість була настільки неймовірною, що людське око просто не встигало за його рухами. За мить архімаг уже опинився позаду Ельзи. Він нахилився ближче до її вуха й спокійним, загадковим голосом прошепотів:

- Ти впевнена?

Але перш ніж він зміг зробити щось ще...

- Залиш мою сестру!

Голос Рубін пролунав грізно. Вона миттєво кинула свій спис у бік архімага. Ламберт був змушений відступити, ухиляючись від атаки. Рубін одразу стала між ним та Ельзою. Її очі палали гнівом. Вона міцно стискала спис, не дозволяючи противнику навіть наблизитися до сестри. Ламберт лише усміхнувся. Здавалося, її поведінка не роздратувала його. Навпаки - зацікавила. Він відійшов на кілька кроків, продовжуючи спостерігати за ними. Ельза поклала руку на плече сестри.

- Усе добре, сонечко.

Холодна принцеса ледь помітно усміхнулася.

- Не звертай уваги на його витівки.

Вона перевела погляд на Ламберта.

- Краще разом розробимо стратегію, як його перемогти.

Її погляд ковзнув по вогняній броні Рубін.

- Тепер, коли ти отримала силу, схожу на мою...

У її голосі з'явилася впевненість.

- Ми маємо набагато більше шансів.

Рубін із полегшенням видихнула, побачивши, що сестра знову поруч і ситуація під контролем. Вона тепло усміхнулася, міцніше стискаючи спис у руках. Нова сила все ще здавалася їй незвичною, але всередині вона відчувала впевненість, якої раніше не мала.

- Ти в нас розумниця, — сказала яскрава принцеса, дивлячись на Ельзу. - Розкажи, що придумала. Можливо, я зможу щось додати?

Ельза задумливо торкнулася підборіддя, не відводячи погляду від архімага. Ламберт стояв навпроти них абсолютно спокійно, немов навмисно давав сестрам час відновитися й обдумати наступний крок. Його спокій навіть трохи насторожував. Здавалося, він не боявся їхньої нової сили й не поспішав атакувати. Холодна принцеса уважно аналізувала кожен його рух, кожен погляд, кожну зміну магічної енергії. Вона знала - простої сили буде недостатньо. Проти такого противника потрібно було діяти розумом. Тим часом Рубін, спостерігаючи за сестрою, також занурилася у власні думки. Її пальці повільно перебирали древко нового списа. Вона відчувала, як усередині неї пульсує незнайома, але неймовірно могутня сила.