Розділ 10. «Перше випробування»

       Повернувшись до порталів, обидві принцеси разом зі своїми фамільярами без вагань ступили всередину. Вони були впевнені, що цього разу портал поверне їх до світу богів, де й розпочалася їхня подорож. Та сталося інакше. Магічне світло згасло, і за мить Ельза, Рубін, Фенрір і Бахамут одночасно опинилися в незнайомому місці. Сестри здивовано переглянулися. Навіть фамільяри не приховували свого подиву. Бахамут першим порушив мовчання.

- Що це за жарти? Ми мали повернутися до світу богів! Чому портал привів нас сюди?

Фенрір уважно оглянув місцевість і важко зітхнув.

- Я теж цього не розумію... Можливо, щось змінило напрямок порталу. Або якась реліквія втрутилася в його магію.

Ельза задумалася над словами вовка, вона мовчки стояла, намагаючись зрозуміти, що могло статися з порталом. Раптом крижана корона на її голові почала мерехтіти м'яким блакитним світлом. Її сяйво то спалахувало, то згасало, ніби артефакт намагався щось повідомити своїй власниці. Першою це помітила Рубін. Вона здивовано подивилася на сестру й вигукнула:

- Ельзо, поглянь... твоя корона мерехтить! Може, саме вона змінила напрямок порталу?

Ельза здивовано торкнулася корони. Обережно знявши її з голови, вона уважно почала розглядати загадковий артефакт. Блакитне світло й далі пульсувало серед крижаних пелюсток, наче вказувало на щось невидиме.

- Дивно... - тихо промовила вона. - Мені здається, ця корона хоче показати нам дорогу.

Ельза повільно повернула її в руках. Щойно вона змінила напрямок, світло несподівано згасло. Вона зробила ще один рух - і корона знову почала мерехтіти. Очі принцеси засяяли від здогадки.

- Зрозуміла...

Рубін здивовано подивилася на сестру.

- Що сталося?

- Вона працює, мов компас.

- Компас?

Ельза впевнено кивнула.

- Саме так. Пам'ятаєш слова духа корони і кулона? Він казав, що вона допомагатиме нам під час випробувань. Думаю, саме вона показує шлях до першого з них.

Бахамут широко усміхнувся.

- То чого ми чекаємо? Ходімо!

Фенрір лише схвально кивнув. Уся компанія вирушила слідом за магічним світлом, яке вказувала корона. Довгий шлях привів їх до величезного маєтку. Будівля вражала своєю красою. Її стіни були оздоблені кристалами, дорогоцінним камінням і рідкісними мінералами, що переливалися різними барвами. Навколо простягався доглянутий сад із дивовижними квітами, а поруч тихо дзеркалився прозорий ставок. Бахамут уже хотів наблизитися до входу, коли раптом почув гучний окрик.

- Стій, дурний драконе, обережно!

Це був  тривожний голос Фенріра. Бахамут вчасно зупинився й невдоволено озирнувся.

- Та чого ти так розкричався, Фенріре?

Фенрір уважно дивився на маєток.

- Це пастка,- спокійно відповів він. - Такого нерозумного дракона, як ти, я ще ніколи не зустрічав.

Бахамут здивовано пирхнув.

- Пастка? Перед нами звичайний будинок. 

Вовк лише важко похитав головою.

- Інколи саме звичайні речі приховують найбільшу небезпеку.

Дракон  примружився, на його морді з'явилася хитра усмішка.

- Гаразд... Зараз перевіримо.

Він обережно опустив Рубін на землю, зробив кілька кроків уперед і широко розкрив пащу. Наступної миті потужний потік драконячого полум'я рвонув просто до маєтку. Та щойно вогонь наблизився до будівлі, навколо неї виник прозорий магічний купол. Полум'я з гуркотом ударилося в нього, але захист навіть не здригнувся. Бахамут здивовано розширив очі.

- Оце так...

Не бажаючи здаватися, він знову посилив полум'я. Вогненне дихання ставало дедалі могутнішим, але купол залишався незворушним. Магічний бар'єр без жодних зусиль витримував натиск дракона, наче його сила була безмежною. Дракон сердито припинив атаку

- Що це за неподобство? Моє драконяче полум'я не залишає каменя на камені, а ця перепона навіть не тріснула!

У голосі дракона звучало щире розчарування. Рубін лагідно поплескала його по лапі.

- Не засмучуйся. Для мене ти - найсильніший і найдивовижніший дракон у світі. Не дозволяй одній невдачі змусити тебе сумніватися у власній силі. 

Бахамут на мить завмер. Почувши слова своєї господині, він гордо випростався, а на його морді знову з'явилася самовпевнена усмішка.

- Хм... Звісно! Я ж Бахамут! - самовдоволено промовив він. 

Рубін тихо засміялася. Комплімент принцеси миттєво повернув драконові гарний настрій. Ельза тим часом мовчки спостерігала за магічним куполом, занурившись у глибокі роздуми. Раптом у її свідомості промайнула здогадка.

- Можливо... це і є перше випробування.

Рубін здивовано подивилася на сестру.

- Сестричко, ти маєш на увазі той купол в куполі?

- Саме так. Якщо навіть драконяче дихання Бахамута не змогло пробити захисний купол, то силою ми його точно не подолаємо.

Фенрір схвально схилив голову. Навіть Бахамут цього разу не став сперечатися. Усі четверо зрозуміли: перше випробування вимагало не грубої сили, а мудрості, уважності й уміння знайти правильне рішення. Не вагаючи, Фенрір спокійно подивився на свою господиню й тихо промовив:

- Господине... Згадайте про корону.

Ельза опустила погляд на крижану корону, яку тримала в руках. Вона уважно роздивилася її, зосередивши погляд на дорогоцінній прикрасі в самому центрі. Раптом у її очах промайнуло осяяння.

- Я знаю, як зруйнувати цей купол!

Фенрір ледь усміхнувся. Схоже, саме на це він і натякав.Бахамут і Рубін одночасно здивовано поглянули на неї.

- Ти справді знайшла спосіб? - запитав дракон