Розділ 9. «Невідоме місце»

       У ту саму мить, коли корона Ельзи та кулон Рубін засяяли магічним світлом, обидві принцеси безслідно зникли зі своїх замків. Коли світло згасло, сестри опинилися в незнайомому місці. Навколо панувала дивна порожнеча. Не було ані неба, ані землі - лише безмежний білий простір, у якому не існувало ні часу, ні звуків. Побачивши одна одну, Ельза й Рубін кинулися назустріч. Вони міцно обійнялися, ніби були розлучені не кілька годин, а цілу вічність. Рубін першою відступила на крок і помітила крижану корону на голові сестри.

- Сестро... Ти теж отримала реліквію?

Промовивши це, вона торкнулася кулона у формі полум'я, що висів на її шиї. Ельза мовчки поглянула на прикрасу сестри й ледь усміхнулася.

- Схоже, ми обидві успішно пройшли випробування.

Та не встигли вони сказати більше жодного слова, як простір навколо затремтів. Перед принцесами повільно з'явилися дві незнайомі дівчини. Одна була вдягнена у довгу білосніжну сукню. Її сріблясте волосся спадало до самої землі, а очі були спокійними, мов зимове небо. Інша носила вбрання кольору полум'я. Її волосся нагадувало язики вогню, а в золотавих очах палало тепле світло. Близнючки здивовано переглянулися. Першою порушила мовчання Рубін.

- Хто ви?

Дівчина в білому лагідно усміхнулася.

- Ми - це ви.

Ельза насупилася.

- Що означають ці слова?

Тоді заговорила дівчина у вогняному вбранні.

- Ви — це ми. А ми — це ви.

Ельза не відводила від неї уважного погляду.

- Я не розумію.

Незнайомка зробила кілька кроків уперед.

- Ми - ваше минуле й ваше майбутнє.

Рубін розгублено подивилася спочатку на загадкових дівчат, а потім на сестру. Ельза лише ледь похитала головою, показуючи, що й сама нічого не розуміє. Після короткої паузи вона знову звернулася до незнайомок:

- Майбутнє... ще можна зрозуміти. Але як минуле може стояти перед нами?

Біловолоса дівчина сумно усміхнулася.

- Я не можу відповісти на це запитання. Правила не дозволяють нам відкривати таємниці раніше часу.

На мить вона замовкла. Тоді дівчина у вогняному вбранні продовжила:

- Але існує виняток.

Вона подивилася просто в очі принцесам.

- Якщо ви подолаєте всі три випробування, ми покажемо вам істину, тоді ви побачите своє минуле...

Біловолоса завершила її слова:

- ...і своє майбутнє.

Запала тиша. Ельза й Рубін мовчали, намагаючись осмислити почуте. Раптом крижана корона та вогняний кулон одночасно спалахнули яскравим світлом. Магія знову огорнула принцес. Їхні постаті почали повільно розчинятися. Дві загадкові дівчини усміхнулися одна одній, а потім водночас промовили:

- Бажаємо вам удачі...

За мить сестри повернулися до своїх замків. Ніби нічого й не сталося. Рубін першою вибігла назовні. Побачивши свою господиню, Бахамут радісно загарчав.

- Бачу, ти повернулася не з порожніми руками.

Рубін усміхнулася й торкнулася кулона.

- Усе розповім пізніше. Спершу повернімося до порталу, звідки почалася наша подорож...

Бахамут мовчки кивнув. Він опустився на землю, дозволяючи принцесі сісти собі на спину. За кілька митей могутній дракон здійнявся в повітря й полетів до порталу. Тим часом Ельза вже зустрілася зі своїм фамільяром. Фенрір уважно подивився на корону, що прикрашала голову принцеси. Він повільно зітхнув.

- Отже... наша подорож ще не завершилася.

Ельза ледь кивнула.

- Так. Нам теж потрібно повернутися до порталу.

Фенрір мовчки схилився перед своєю господинею. Ельза легко сіла на його широку спину. Білий вовк повільно рушив крізь засніжені рівнини, прямуючи до місця, де мала продовжитися їхня спільна подорож. Попереду на близнючок чекало нове випробування, а разом із ним — відповіді на таємниці минулого, які досі залишалися прихованими.

Кінець дев'ятого розділу