Розділ 8. «Вогняний замок»

      Тим часом Рубін уже переступила поріг Вогняного замку. Щойно важкі обсидіанові ворота зачинилися за її спиною, принцеса опинилася у величезному холі. Високі стіни мерехтіли відблисками полум'я, а чорний камінь, з якого був збудований замок, здавався живим. Він відбивав світло так, ніби всередині нього горіли тисячі маленьких зірок. Рубін повільно озирнулася навколо. У цей момент перед нею з'явилася загадкова постать. Це була жінка. Вона була напівдраконом. Її довге волосся нагадувало потоки розпеченого золота, а серед нього виднілися невеликі драконячі роги. За спиною складалися темно-червоні крила, а золотаві очі сяяли мудрістю багатьох століть. Незнайомка усміхнулася.

- Ласкаво просимо, дитя сонця. Ми давно чекали на тебе.

Рубін уважно розглядала незнайомку. У її поставі відчувалася сила, але водночас вона випромінювала спокій і доброзичливість.
- Хто ви, пані? - нарешті запитала принцеса.

Напівдраконка злегка схилила голову.
- Я доглядачка цього замку, - відповіла вона з теплою усмішкою. - Можете називати мене Беатріс.

Рубін привітно усміхнулася у відповідь,та й перевела погляд углиб довгого коридору. Там, серед обсидіанових колон і мерехтливого світла полум'я, стояла статуя молодої дівчини. У своїх руках вона тримала великий рубіновий кристал, що виблискував багряними відтінками, немов у ньому палав живий вогонь. Принцеса уважно вдивлялася в кам'яне обличчя незнайомки і завмерла.

- Дивно... Мені здається, я вже десь бачила її...

Вона намагалася пригадати, але спогади вислизали від неї, мов дим. Беатріс помітила її розгубленість.
- Про цю статую ти дізнаєшся під час випробування.

Рубін повернулася до неї.
- Випробування?

На обличчі доглядачки не змінилося жодної емоції. Вона лише підняла руку та вказала в дальній кінець коридору.
- Іди прямо. Там ти знайдеш те, заради чого прийшла.

- І це все?

- Доля сама дасть тобі відповіді.

Рубін ще раз глянула на загадкову статую, а потім кивнула. Не ставлячи більше запитань, вона рушила вперед дорогою, яку вказала Беатріс. Попереду на неї чекало нове випробування Вогняного Замку та чергова частина таємниці Кришталевої фатумності. Її кроки луною розносилися порожнім коридором. Минуло кілька хвилин. Рубін довго йшла коридором, а відлуння її кроків розносилося порожніми залами Вогняного Замку. Нарешті перед нею з'явилися великі двері.Принцеса обережно торкнулася ручки та відчинила їх. За дверима була темрява, безмежна й густа. Здавалося, ніби вона заповнила собою весь простір. Лише в самому центрі залу стояла невисока напівколона з чорного каменю. На ній лежав кулон,його форма нагадувала язик полум'я, а всередині мерехтіло золоте світло. Рубін повільно наблизилася. Та щойно вона зробила ще один крок, навколо залу спалахнули вогняні кільця. Полум'я здійнялося вгору, освітлюючи морок яскравим червоно-золотим сяйвом. Принцеса здригнулася й зупинилася. І саме тоді пролунав голос.

- Вітаю тебе, дитя сонця.

Рубін різко озирнулася.
- Хто тут? Покажися!

Її голос луною прокотився залом. Та у відповідь вона побачила лише вогонь. Незнайомий голос тихо засміявся.
- Не бійся, міледі. Я не ворог тобі.

- Тоді хто ти?

- Той, хто супроводжуватиме тебе на наступному етапі шляху.

Голос звучав спокійно й доброзичливо.
- Візьми кулон і надінь його на себе.

Рубін насторожено подивилася на прикрасу.
- І чому я маю тобі довіряти?

- Бо твоє серце вже знає відповідь.

Запала тиша. Принцеса ще кілька секунд вагалася і поглянула на прикрасу. Полум'я навколо не наближалося, але й не зникало. Серце підказувало їй бути обережною, проте цікавість і дивне відчуття довіри поступово перемагали сумніви.Після коротких роздумів вона підійшла до підставки. Обережно взявши кулон у руки. Кулон був теплим, ніби зберігав у собі живе полум'я, що розлилося по її долонях. Не відводячи погляду від сяючого артефакту, Рубін наділа його на шию. У ту ж мить кулон спалахнув сліпучим золотаво-червоним світлом. Полум'я в залі піднялося ще вище, а магічна енергія заповнила весь простір навколо. Рубін відчула, як світ починає розчинятися в сяйві. За мить її постать зникла разом із кулоном. Полум'я повільно згасло, і в залі знову запанувала тиша. Випробування Вогняного Замку завершилося, а попереду на принцесу чекала нова сторінка її долі.

Кінець восьмого розділу