Глава 6. Чарівний кристал

Йору, Каге і Сонохі варили зілля в приміщенні донджону. Відьми переливали та змішували рідину різної консистенції, використовуючи вузькі довгі пробірки. Зілля концентрувалося в великій колбі до якої вело безліч тонких трубочок. Текуча суміш постійно набувала різних забарвлень. Закипала та виплескувалася на зовні, заповнюючи приміщення солодко-кислим ароматом.

– Досить, – Йору перекрила хід рідинам та загасила вогонь.

Велика колба набула зеленого кольору. Каге і Сонохі в цей час дістали зі стелажу чисті баночки з пробками. Жінки наповнили ємності зіллям та закоркували їх. Сховавши все обладнання, чаклунки починчикували в столову залу.

В темній кімнаті стояв величезний обідній стіл з червоного дерева. За ним і присіли три жінки. В приміщення зайшла фігура у фіолетовому плащі та принесла на таці мідний глечик та три келихи. Сонохі, Йору і Каге постійно відчували коливання сильної енергії, це означало, що чарівний камінь був десь поруч.

– Потрібно відслідкувати шлях кришталю якнайшвидше, – Сонохі дивилася на вогонь, який тихо потріскував у каміні.

Прислуга наповнила келехи красним вином, та вклонившись, вийшла з зали.

– Анні повинна повернутися в замок короля, – Йору схрестила руки.

– Дівчина ще не відновилася, – Каге зробила ковток.

– Крім неї, ніхто не спроможний справитися з завданням.

– А як же я? – звідкілясь пролунав голос Серебріни.

– Що ти собі дозволяєш? – гаркнула Йору шукаючи поглядом нахабну дівчину.

Кузнєцова, схоже, була у залі ще до початку розмови та підслуховувала.

– У палаці Карокса метушня, – продовжувала брюнетка, не звертаючи уваги, на зауваження, – Схоже, Анні зробила невиправну помилку, – тут її погляд впав на яскраве полум'я, яке змінило забарвлення на блакитне.

– Тихо, – хмикнула Каге, – Ми і так знаємо, що всі шукають Кристал.

Дівчина перевела погляд на сіру:

– Якщо його Анні поцупила. Так може вона і поверне?

– Все сталось, як сталося, – Сонохі встала.

– Магія Кришталю слабшає. Ми повинні знайти його першими, – Йору допила своє вино та підійшла ближче до каміну.

Несподівано вогонь спалахнув. Обгорілі вуглі вистрибували з каміну.

– Що відбувається? – Серебріна стала підходити ближче.

– Постривай но, – гаркнула Йору, жінка випустила з долоні колючу лозу, яка вмить підхопила необачну дівчину, врятувавши її від наступного спалаху.

За ним з вогню вилетіла велика куля, яка згодом перетворилася на чорну хмару.

Приземлившись на підлогу, Кузнецова відповзла подалі.

Хмара перетворилася на Ак-Монга. Упир демонстративно закинув свій плащ на плече та криво посміхнувся.

– Зачастив, – Сонохі була на по готові, стискаючи кулаки.

– Мені потрібна наступна нишпорка.

– Навіщо вона тобі, Ак–Монг? Все вже зроблено, – Йору підійшла до нього.

– Мені потрібно перевірити всіх, хто з'являється в замку без запрошення.

– Кришталь був загублений на кордоні світів, – перервала його Каге, – Тобі це не знати. Він може бути, де завгодно.

Вампір різко виставив долоню в сторону каміну де сховалася Серебріна. Дівчину потягнуло до центру зали.

– Немає у мене кристала! – вигукнула брюнетка і ойкнула, ледь ухилившись від чорного потоку безтілесних почвар.

– Слуги Карокса стали занадто нахабними, – Йору з відразою дивилася на упиря.

– Я не слуга, а Радник! – зауважив упир, – Це дві великі різниці.

– Гряде час змін. Переходь на нашу сторону, – чорна чаклунка наблизилася до чоловіка.

– Я багато чув про пророцтво. Але невже ви думаєте, що Карокс, ось так просто, залишить престол? – страшне обличчя Радника було безпристрасним.

– Ми ще не впевнені. Але тобі варто задуматися... – Йору підійшла до Серебріни, підштовхуючи її потроху до виходу.

– Відзначені лише пішаки в цій грі, – хмикнув Ак–Монг, кинувши зацікавлений погляд на брюнетку, яка продовжувала супитися.

– Що значить пішаки? – обурилася Кузнєцова.

– Цікаво яким буде ваш наступний крок?.. – не чекаючи відповіді від відьом, лисий перетворився на чорну хмару та зник, залишивши всіх здивованими.

– Серебріно, тобі пощастило, – Сонохі підійшла то брюнетки.

– Дякую за порятунок, – дівчина відвела погляд. Слова подяки давалися їй на силу.

– Оскільки тобі, наразі, нічим зайнятись, будеш шукати Кришталь, – Каге подивилась на чорну чаклунку, – Ми дещо забули.

– Так, – погодилася Йору, – Повертаємося в лабораторію.

Чаклунки повели обрану в приміщення донджону.

– Кришталь відіграє важливу роль в долі відзначених, – Сонохі відкрила шафу і дістала великий сувій в шкіряному тубусі.