Глава 3. Політ. День, коли ми змогли!

Як і було сказано в пророцтві, з кожним днем Вальтер ставав все сильніше. Він вчився контролювати свої здібності і навіть через це надовго покинув рідний дім і навіть свій новий дім в королівстві Емпірій.  По при все це, він також намагався знайти того самого «рівного по силі», про котрого йому казали, але ці пошуки майже одразу припинились.

Вже через кілька мільярдів років, Сентор вирішив все ж таки жити поруч з Альфами. Вони завжди берегли його таємницю і захищали від очей інших королівств, натомість, що він збереже їх таємниці.

7,6 тисячоліть до н.е

Королівство Емпірій.

- Ти впевнений, що це варто того? – опираючись спиною о стіну і через майже прикриті очі дивлячись на друга, питав Сентор.

- Краще кажи, що не варто того? – з посмішкою промовив Ерг, дивлячись у вікно і спостерігаючи за тим, як його діти граються в саду. – Ти тільки поглянь на ці чудові крила! – все ще з посмішкою промовляв Ерг, розправляючи крила за спиною і рукою взявшись за одне, промовив – Це дійсно варте того.

Хоч Вальтеру і не подобалась ця ідея, він не міг нічого зробити. Все що було в його можливостях - тільки підтримати друга і попросити не дуже поширювати цю новину.

Сентор відійшов від стіни, майже у щільну підійшов до друга і торкнувся крил. Хоча дійсно, крила чудові. Завжди дивувався цьому, як тільки вони змогли себе вдосконалити? Розглядаючи крила, думав Вальтер, але десь в середині, він все таки не хотів, щоб Ерг так «кидався» своїми можливостями.

За день до цього.

Вальтер як завжди після роботи не надовго заскочив до Ерга, тільки того на місці не було. Здивувавшись такому, він пішов шукати його по замку. По дорозі, зустрівся зі Стеллою, дружиною Ерга, і перекинувся з нею кількома фразами.

- Королево, радий Вас бачити. – з посмішкою привітався, уклонившись. – Ви так давно не заходили, а Вашого чоловіка не допитаєшся.

- Ти як завжди люб’язний, Вальтер. – посміхнулась. – Якщо чесно багато часу була в місті. Треба було довго пояснювати, чому донька під моїм прізвищем.

- Розумію. – прибрав посмішку і опустив голову. – Я і досі не розумію кому на думку спало розділяти дітей на різні прізвища. Хоча дещо зрозуміло, тільки чоловіки займають трон, особливо первісток, а якщо донька - первісток, то вже проблема. Скоріш за все просто страхуються, щоб жінка на трон не претендувала.

- Так… Ну то вже не важливо. Сподіваюсь, що це пропаде поміж майбутніх поколінь. – з надією промовила королева, але одразу прибрала всі емоції і перевела тему. – Якщо ти шукаєш Ерга, то він зараз на зборах в сусідньому крилі замка. Тобі туди, але треба буде почекати. Не переривай їх.

Вальтер кивнув і вже збирався піти, але вирішив все таки спитати:

- А з ким в нього збори?

Королева обернулась і з посмішкою промовила:

- До нас приїхав Діоніс, посол.

Вальтер подякував за інформацію і одразу побіг в сусіднє крило. Він знав нащо приїхав Діоніс, так як за неділю до цього особисто розмовляв з королевою – Аліарією. Намагаючись встигнути, Вальтер використав здібність. В той же час опинився біля дверей де йшли збори, він постукав і пройшов в середину.

- Всім доброго вечора.

- І тобі. – привітливо промовив Діоніс, прибираючи документи подалі від Ерга та Вальтера.

- Ти чого тут забув? Не міг за дверима почекати?! – обурливо спитав Ерг, пронизуючим поглядом дивлячись на Вальтера.

Сентор пройшов і сів на стілець, пронизливо подивився на Діоніса, після чого на секунду глянув на Ерга, посміхнувся і знов перевів погляд на посла.

- Заспокойся, друже. Я тут тихенько посиджу.

Хоч Ерг був не задоволений, але не хотів починати сварку при Діонісі, тому видихнув і продовжив розмову.

- Що ж, Діонісе, я вже вивчив документи, що Ви мені дали. Цікава пропозиція. Гадаю, що воно того варте.

- Моя королева буде задоволена Вашим рішенням. Тоді можна очікувати, що Муза і Ян одружаться як найшвидше.

- Звісно. Як захоче Аліарія, так вони і одружаться. Натомість, вона обіцяла принести той сувій, що колись був забраний з моєї сім’ї. Він вже при Вас?

- А як же. – дістав сувій і передав його Ергу.

Вальтер впізнав цей сувій і здивовано подивився на Альфа. Було хотів спитати, чи з’їхав він з розуму, але не наважився. Сентор сидів мовчки і тільки періодично поглядав на сувій. Цей дурень, все ж таки вирішив дізнатись про справжню силу його роду! Він не розуміє, що цим вже на майбутні покоління створює проблему? Ну от як можна бути настільки не далекоглядним. Ох і цей чоловік мені забороняє щось робити і казати? Питаючи сам в себе, Сентор продовжував слідкувати за розмовою, але вся його увага була прикута до цього сувію.

На тому Ерг і Діоніс вирішили питання. Альф отримав те, що хотів, а королева нарешті дочекалась об’єднання їх родин. І тільки Аліарія знала, що після цього браку на світ з’явиться 17 королівство – королівство Гамм, також потім відоме, як - королівство Рівноваги.

Воно на довгі роки було стерте з лиця землі, через зникнення представників королівської родини. В той же час, одразу після зникнення материку, зник і сам трон тієї родини на планеті Алірія. Хоч і не було цьому пояснень, але Алірія довгі роки його шукала. І ось через вже майже два мільярди роки, трон знову з’явився поруч з іншими, але як такої мітки на ньому ще не було. Хоча це було просто питання часу.

Повернувшись до свого кабінету, Ерг вже хотів розслабитись, але нотації Вальтера цьому заважали.

- Скільки разів тобі повторювати? – продовжував Вальтер.

- Тобі ще не набридло? – замучено питав Ерг, розвалившись на дивані, прикриваючи обличчя руками і дивлячись на друга через пальці.

- Ні. Я намагаюсь до тебе достукатись! Що за дурість! Заставити свого сина одружуватись!? – обурювався Сентор, ходячі з однієї сторони кімнати до іншої. – Ти хоча б порадився з ним, до того як підписувати згоду.