Криптограф Світу. Книга 1: Енігма Останньої Печатки

Глава 2: ОСТАННІЙ УДАР

Вийшовши на поверхню, він отримав новину: “Топ-інженера Амíру Кадіш затримано за підозрою у кіберзлочині.”

Ерік уперся кулаками в землю. Він тепер знав: Амíра пожертвувала собою, аби він ішов далі.

Карта нової Печатки показувала не координати. А ім’я. І дитину.

Париж зустрів Еріка дощем та запахом озону. У навушнику тріснув сигнал.

— Ерік… — голос Алії. — Нам потрібно поговорити.

— Ні. Ти працюєш на «Енігму».

— А тепер — ні. Я бачила, що вони зробили з Амíрою.

Дрон з’явився над головою.

— Говори швидко, — прошепотів він.

— Зустрінь мене в бібліотеці «Люм’єр».

~~~

Алія чекала між старими книжковими полицями.

— Печатки — це люди, Ерік. Генетичні носії знань.

— Амíра була…

— Так. «Серце Коду». А ти… — вона вдивилася йому в очі. — Ти здатний відкривати їх.

Раптом — вибух. Транспортники «Енігми» приземлилися зовні.

— Бігом! — крикнула вона.

~~~

Вони мчали вузькими коридорами.

— Ліворуч! — Алія штовхнула його у старий архів.

Світло згасло.

— Є інше ім’я. Друга Печатка. Дівчинка. Чотирнадцять років. Київ.

Ерік завмер.

— Де вона?

— Настільки далеко, наскільки тільки можливо від корпорації.

Алія вручила Еріку капсулу: — Це «Нокс-ключ». Якщо тебе зловлять — зітреш пам’ять.

— А ти?

— Я затримаю їх.

Вибухи позаду. Ерік не озирнувся.

Подобається

#2361 в Фентезі
#6261 в Любовні романи
#1519 в Любовне фентезі

Відредаговано: 01.12.2025