Коли археологи й історики починають говорити про перші народи Криму, то найчастіше згадують кіммерійців. Це перший народ, про який нам відомо з письмових джерел.
Хто такі кіммерійці?
Кіммерійці — кочовий народ, який жив на території Криму та Північного Причорномор’я приблизно у IX–VII століттях до нашої ери. Їх згадував знаменитий давньогрецький поет Гомер у «Одіссеї». Там він описує «країну кіммерійців» як далеке місце на півночі, де темно й холодно.
Як вони жили?
• Кіммерійці не мали постійних міст і селищ. Вони були кочівниками: пересувалися степами Криму разом зі своїми стадами.
• Основне їхнє багатство — коні. Саме кіммерійці вважаються першими вершниками Криму.
• Вони були вправними воїнами. Про це свідчать знахідки зброї: мечі, залізні наконечники стріл, обладунки.
Що вони залишили після себе?
Археологи знаходять кургани — поховання кіммерійців. У таких курганах лежали не лише люди, але й коні, зброя, прикраси. Це говорить про віру в життя після смерті: воїну «знадобиться» все це у потойбічному світі.
Війни й зникнення
Кіммерійці були войовничими. Вони нападали навіть на могутні держави Малої Азії — Ассирію та Урарту. Але зрештою їх витіснили інші кочові народи — скіфи. Частина кіммерійців загинула, частина — змішалася з новими племенами, і як окремий народ вони зникли.
Аналіз і висновок
Кіммерійці стали першим народом, про який ми знаємо не лише з археології, а й з письмових джерел. Вони показують нам, що Крим здавна був частиною великої історії світу. Тут мешкали народи, про яких писали навіть у легендах.
Кіммерійці залишили важливу спадщину: вони започаткували кочовий спосіб життя у степовому Криму, який тримався тут ще багато століть.
Відредаговано: 29.09.2025