Крило янгола... Початок

~•~ 15. Епілог

Доля людини визначається тим, що відбувається в її голові, коли вона вступає в протиріччя з зовнішнім світом.

~•~ Ерік Берн

 

Аврора обробляла фото з останнього весілля, яке вона фотографувала. Вона любила фотографувати весілля, такі фото були найщирішими. Адже, шлюб - це священний союз двох закоханих.

Свого весілля у неї ніколи не було. А їй так само, як і іншим дівчатам, хотілося вдягнути білу весільну сукню, станцювати свій перший шлюбний танець, дати клятву "на вічно" своєму коханому. Коханому, якого в неї нажаль чи на щастя - не було! Хіба не кожна дівчина мріє про це з самого дитинства?

Вона хотіла відчувати себе щасливою і просто насолоджуватися життям, адже воно таке швидкоплинне. Можливо, колись її мрія здійсниться... Із глибоких думок її вивів телефонний дзвінок, номер був не знайомим:

- Алло, слухаю вас! - відповіла вона.

- Авроро, привіт! Це Маркіян, пам'ятаєш мене? - сказав знайомий приємний голос.

- Так, звісно! Привіт. - вона була здивована. Коли вона давала йому свій номер, то навіть не сподівалася, що він коли-небудь подзвонить.

- Як у тебе справи? Як поживала?

- У мене все добре. А ти як там?

- Я теж - не погано. Хотів запитати чи ти не проти випити кави у суботу?

- Я б залюбки, але маю фотографувати весілля! - повисла коротка пауза - Давай, краще в неділю? - запропонувала вона.

- Ок, тоді у неділю...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше