~•~Серпень 2014р.~•~
- Авроро... Авроро... Прокидайся! Ти що забула, сьогодні день народження в Ксенії? А в тебе ще купа справ. - ніжно розбудила її бабуся.
- Ба, я ще не вирішила чи піду на нього взагалі. Може мені поїхати на празник до батьків Яна? І хоч він ще не повернувся з закордону, але за три роки, що ми зустрічаємося, я вже безліч раз була у них в гостях, і навіть, за його відсутності! - зпросоння промовила Аврора, звертаючись до бабусі.
- Ну не знаю, доню. Ти ж казала, що останнім часом ваші стосунки з Яном погіршилися і ти думаєш про те, щоб розійтися з ним. Не розумію я вас молодих, або одружуйтеся вже, або розходьтеся, а то я так і не дочекаюся від тебе правнуків.
- Але, бабулічка, мені всього лише 21, яке заміжжя, я ще не закінчила навчання, я ще не подорожувала, я ще не купила дім і авто, та в мене ще навіть прав немає. Ні, ні, ні!
- Сонечко, в мої часи, якщо дівчина ще не була заміжньою в 21 рік, то вона рахувалася вже "старою дівою". Крім того, Ян на сім років за тебе старший і напевне вже хоче сім'ю і дітей, тай його батьки напевне теж вже хочуть внуків від єдиного сина.
- Бабуль, але ж я не в доісторичні часи живу. Ми давно вже все це з ним обговорили, він підтримує мене в тому, щоб я закінчила навчання, а тоді вже все інше. Але ж ти знаєш, що він останнім часом не такий вже й хороший.
- Люба моя, особисто мені, він дуже подобається - високий, красивий, спортивний і сім'я у нього хороша. Такі на дорозі не валяються, але вибір за тобою. Адже це ти з ним житимеш, а не я!
- Ну як глянути, деколи і валяються. Я знаю, бабусю, що ти мене підтримаєш в будь-якому випадку. Але це так важко, боюся зробити помилку. Ти ж знаєш, до чого докотилися Аліса і Богдана, і як зараз вони живуть, ми навіть не спілкуємося більше. І я теж могла б стати такою, якби вчасно не схаменулася б 3 роки тому.
- Так, сонце, я знаю! Я просто кажу, що вибір за тобою.
- Бабусю, я тебе люблю, ти ж знаєш! Я розумію...
- Ну добре, вставай вже, а то все життя проспиш.
- Встаю. А що в нас є смачненького поїсти?
- Вареники - твої улюблені, сметана в холодильнику. А я пішла на город. - бабуся вийшла з хати і пішла поратися на городі. На дворі був початок серпня. Аврора ще певний час сиділа і згадувала своє кошмарне минуле.
Коли їй було 16, вона потрапила в погану компанію, почала курити і вживати алкоголь, часто не ночувала вдома. Мамі було начхати, вона влаштовувала особисте життя, а відчим постійно обзивав Аврору повією і тому подібне, лише бабуся сильно хвилювалася, не спала і плакала по ночах переймаючись за внучку. Тоді Аврорі було начхати, вона робила, що хотіла і була дуже важким підлітком (слухала рок, була спочатку готом, потім емо), а все лише для того, щоб привернути увагу матері, якій було байдуже. Та це не допомогло.
Але тепер, вона повністю змінилася і була вдячна бабусі за минулу турботу, вона хотіла вирватися в велике місто і добитися успіху, щоб та нею пишалася. Щоб бабця не виживала на мізерну пенсію, а могла дозволити собі все, що душа забажає.
Аврора старанно вчилася, була старостою групи і президентом коледжу, а після нього планувала отримати заочно вищу освіту в Одесі. І хоч вона вступила в коледж досить пізно, в 20 років, але була щасливою, що нарешті кардинально змінила своє життя і поведінку в кращу сторону. Найбільше Аврора боялася, що її спіткає така ж доля, як її, вже колишніх подруг - Богдану та Алісу.
Богдана вийшла заміж у 16 р "по зальоту", бо її мама пригрозила її майбутньому чоловіку, що подасть заяву до суду за розбещення неповнолітніх, хоча й сама познайомила їх.
Чоловіка, від якого завагітніла Богдана - звали Серж і він був першим, та, нажаль, не останнім її коханцем, та ще й до того, старшим від неї на 20 років.
Він був хорошим чоловіком, хоча до того вже був раз одруженим, але дітей у нього в попередньому шлюбі не було, а він дуже їх хотів. Він балував Богдану дорогими подарунками, у нього була хороша робота, хоч і часто їздив в закордонні відрядження.
У Сержа була трьохкімнатна квартира в центрі Тернополя, де він жив із своєю мамою і туди ж забрав свою молоду дружину. Та Богдана не могла знайти спільної мови з новоспеченою свекрухою і постійно з нею сварилася, та й жити в місті вона теж не хотіла.
Тоді, Серж вирішив купити будинок в рідному селі Богдани і вони повернулися назад. Через 2 роки Богдана народила сина, хресною якого запросила стати свою найближчу подругу Аврору, яка залюбки погодилася, адже й так була вже дружкою на їх весіллі, а цей похресник мав стати її першим. Це був справжній подарунок для неї, адже хрестини відбулися саме на її 18-ти річчя.
Яким же красивим був цей малюк - пухкенкі рожеві щічки, блакитні оченята і біле волоссячко, всю церемонію у Аврори страшенно трусилися руки і вона боялася впустити його, адже вперше тримала на руках такого крихітку.
Аврора була рада, що в її хорошої подруги все налагодилося, адже у неї було жахливе дитинство.
Але, Богдана почала змінюватися, їй вже було нудно із чоловіком, який був старшим від неї на 20 р. і який дуже багато працював, та проводив мало часу із нею. Адже вона була молодою красивою дівчиною, якій була потрібна постійна увага. Вона часто запрошувала друзів на посиденьки до себе додому, у його відсутність, і де-хто лишався в неї навіть до ранку. Так тривало досить часто і до Сержа доходили брудні плітки від сусідів, про поведінку його дружини за його відсутності, але він не вірив їм. Поки, в один прекрасний день, не захотів зробити сюрприз своїй коханій і приїхав завчасно.
Це був дощовий літній день, він повернувся додому, його діти сиділи на вулиці під навісом самі, а двері до будинку були замкнені зсередини. Це здалося йому дивним, він відкрив їх своїм ключем і увійшов всередину з великим букетом троянд, почувши дивні звуки з спальні, він направився туди. Де застукав свою дружину на зраді, особисто, він не міг в усе це повірити. Але Богдана здається навіть не здивувалася, сюрприз закінчився грандіозним скандалом.
Після чого, Серж зібрав свої речі і поїхав на тиждень закордон, щоб усе обдумати. Через тиждень він повернувся, щоб зберегти сім'ю, заради дітей, але було вже пізно, Богдана подала на розлучення. А теща погрожувала йому, що все відбере і позбавить його батьківських прав, з розпачу він напився таблеток і його ледве відкачали. Це і стало початком судових засідань, які тривали два довгих роки.
В кінцевому результаті, Богдана залишилася зі своїм молодим коханцем і дітьми. Завагітніла, але він виявився не таким хорошим, яким здавався.
Кохання засліпило її і вона втратила все - будинок, стабільність, а отримала натомість молодого чоловіка-бабія, любителя погуляти на ліво і розбити чергову машину, якого повністю забезпечує жінка і до якої він відноситься, як до робочої сили і ганчірки. Щей з трьома дітьми на руках в 20 років.