Глава 25: Древній орден

Подорож до східних гір виявилася важчою, ніж Аріана уявляла. Гори здавалися неприступними, а стежки — невидимими. Але десь у її серці був впевнений голос, який підказував, що вона йде в правильному напрямку. Тіні від височенних скель нагадували їй про силу та мудрість древніх магів, які, за словами старого мандрівника, охороняли таємниці Ока Вогню.

Кілька днів вона блукала без конкретного маршруту, іноді стикаючись із небезпеками дикої природи, іноді зустрічаючи мандрівників, які, як і вона, шукали відповіді на свої питання. Проте ніхто з них не знав про орден, який вона намагалася знайти.

Одного ранку, коли сонце лише почало підніматися над горизонтом, Аріана побачила щось незвичайне. У скелі перед нею виднілася вузька щілина, яка здавалася надто рівною, щоб бути природною. Вона наблизилася й відчула магічний потік, що виходив з цієї тріщини. Це було те, що вона шукала.

Аріана відчула, як стіна перед нею почала відгукуватися на її дотик. Вона поклала руку на холодний камінь, і під її пальцями стіна почала світитися слабким, блакитним світлом. Несподівано, частина каменю відсунулась, відкриваючи вузький прохід всередину гори.

Не вагаючись, Аріана зайшла в темряву. Прохід вів углиб, і чим далі вона йшла, тим більше відчувала енергію, що оточувала її. Нарешті, перед нею з’явилася величезна зала, висічена прямо в скелі. У центрі зали стояв круглий стіл, оточений стародавніми фігурами в плащах, обличчя яких були приховані каптурами.

— Ти прийшла, — сказав один із них, піднявши голову. Його голос був глибоким і старим, ніби належав самому часу.

— Я шукаю орден, який охороняє знання про Око Вогню, — сказала Аріана, стоячи на порозі.

— Ми знаємо, хто ти, і знаємо, що ти шукаєш. Орден існує вже тисячоліттями, і лише обрані можуть ступити сюди, — відповів інший. — Ти носиш у собі велику силу, але з нею приходить і велика відповідальність.

— Я хочу навчитися контролювати цю силу. Я хочу знати, що робити далі, — Аріана відчула, як хвиля невпевненості прокотилася її тілом, але вона тримала погляд твердим.

Старі маги переглянулися між собою. Їхні капюшони лише частково відкривали обличчя, які були втомленими, але сповненими мудрості.

— Що ти знаєш про Око Вогню? — спитав третій маг, голос його був суворим.

— Я знаю, що воно має велику силу, — почала Аріана. — Я знаю, що воно може руйнувати і створювати, але я не знаю, як його контролювати. Я шукаю відповіді.

Маги мовчки слухали її, і тільки тоді, коли вона замовкла, один із них піднявся зі свого місця і підійшов до неї ближче.

— Око Вогню — це не лише артефакт. Це частина древнього спадку магів, які правили світом задовго до того, як виникли сучасні королівства. Їхня сила була настільки велика, що навіть боги боялися їх. Але з часом ця сила була розсіяна. Око — один із останніх залишків тієї сили, і лише обраний може його носити, — пояснив він.

— Я була обрана випадково? — спитала Аріана.

— Нічого не буває випадковим, — відповів маг. — Ти була обрана, бо в тобі є частина цієї древньої магії. Але тепер тобі належить зрозуміти, як її використовувати, щоб не знищити себе і тих, кого ти любиш.

— Я готова навчитися, — сказала Аріана твердо. Вона відчувала, що ці знання — її єдиний шлях до майбутнього.

Маги кивнули.

— Тоді тобі належить пройти випробування. Лише пройшовши його, ти зможеш оволодіти повною силою Ока Вогню.

Аріана глибоко вдихнула. Вона знала, що це випробування буде непростим, але була готова до будь-яких викликів. Маг, що стояв перед нею, простягнув їй руку, і перед її очима виникли образи древніх земель, де лежала їхня магічна спадщина.

— Випробування почнеться з того, що ти маєш відшукати вогняного дракона — одного з останніх істот, які бачили світ магів. Він зберігає в собі частину втрачених знань. Якщо ти зможеш дістатися до нього, він відкриє тобі шлях до повного розуміння Ока, — сказав маг.

— Де його знайти? — запитала Аріана, відчуваючи хвилю трепету.

— Він живе на південних землях, де колись відбувся найбільший бій між магами і богами. Тепер ці місця покриті попелом і залишками магії, але дракон усе ще там, — відповів маг.

Аріана кивнула, розуміючи, що перед нею стоїть черговий важливий етап її подорожі.

— Ти маєш знати, що ця подорож буде небезпечною, — попередив маг. — Але якщо ти зможеш повернутися з його благословенням, ти отримаєш силу, здатну змінити долю світу.

Коли Аріана залишила залу ордену, вона відчувала себе більш впевненою, ніж будь-коли раніше. Попереду її чекав ще один виклик, але тепер вона знала, що справжня сила не лише у володінні магією, а в розумінні відповідальності, яка йде разом із нею.

Вона вирушила на південь, де палаючі крила дракона чекали на неї — і, можливо, відповіді на всі питання, які вона носила в собі.

Кінець