Глава 19: Шлях у невідомість

Зібравши раду, Аріана відчувала, що всі нитки долі стягуються в один вузол. Вона знала, що наближається до найважливішого етапу своєї подорожі — і цього разу не було місця для помилок.

Після наради вони вирішили вирушити до древньої фортеці вже на світанку. Кейрон, Атарос і кілька магів підготували все необхідне для небезпечної подорожі. Кожен з них знав, що їхня мандрівка буде важкою, а фортеця — неприступною. Однак вибору не було: вони мали дістатися туди, перш ніж Темний володар остаточно поверне собі колишню могутність.

Уранці вони вирушили в дорогу. Шлях пролягав через густі ліси, скелясті гори та непрохідні болота. Кожен день був випробуванням, але Аріана йшла попереду загону з твердою рішучістю в серці. Око Вогню тепер постійно світилися слабким червоним світлом, нагадуючи їй про силу, що вона контролювала. Ця сила пульсувала всередині неї, мов полум’я, що прагне вирватися назовні.

— Як ти себе почуваєш? — запитав Кейрон під час однієї з ночівель, коли вони зупинилися на привал біля річки. Він уважно дивився на Аріану, ніби намагаючись зрозуміти, чи все гаразд із нею після злиття з артефактом.

Аріана замислено поглянула на вогонь, що тріщав у багатті перед ними.

— Відчуваю, як моя сила росте, але водночас це настільки важкий тягар, — зізналася вона. — Кожен день я боюся, що можу втратити контроль або зробити хибний крок. Ця сила — як дикі вогні, які я не можу повністю приборкати.

Кейрон нахилився ближче, його очі засяяли м’яким світлом багаття.

— Ти не сама в цьому, Аріано. Не забувай, що я завжди поруч. І разом ми зможемо подолати будь-які випробування. Ти сильна, і ти навчилася контролювати силу краще, ніж будь-хто інший. Я вірю в тебе.

Її серце зігріли його слова, і на мить вона відчула полегшення. Але в глибині душі знала, що фінальна битва буде найважчою з усіх.

Через кілька днів шляху вони нарешті дісталися до краю світу — місця, де стояла древня фортеця. Вона височіла над землею, наче чорна тінь, що поглинала все світло навколо. Вежі фортеці стриміли в небо, мов гострі кинджали, а навколо панувала тривожна тиша.

— Ось вона, — сказав Атарос, поглядаючи на масивну споруду. — Остання точка, де ми можемо зупинити Темного володаря.

Аріана відчувала, як у неї всередині прокидається тривога. Щось у цій фортеці було неправильним, наче вона сама дихала темрявою. Вона підійшла ближче до входу, де велетенські ворота були замкнені, але відчувала, що всередині хтось або щось чекало на неї.

— Це пастка, — прошепотіла вона, але знала, що їм доведеться увійти.

— Нам потрібно ризикнути, — відповів Кейрон, стискаючи свій меч.

Вони увійшли до фортеці, і темрява навколо них стала ще густішою. У повітрі зависло відчуття небезпеки, і кожен крок здавався все важчим. Аріана відчувала, як Око Вогню починає пульсувати сильніше, і вона зрозуміла, що їхній ворог десь поруч.

Коли вони дійшли до серця фортеці — величезної зали, де стіни були прикрашені древніми рунами і символами, схожими на ті, що вона бачила в бібліотеці, — перед ними з’явилася тінь. Вона матеріалізувалася з темряви, мов туман, що поступово набуває форми.

Це був Темний володар. Але тепер він був могутнішим, ніж будь-коли раніше. Його постать здавалася гігантською, а червоні очі палали ненавистю і жагою до влади.

— Ви прийшли надто пізно, — його голос рознісся лунким відлунням по всій залі. — Моя сила вже відновлена, і цього разу ніхто не зможе мене зупинити.

Аріана кинула погляд на Око Вогню, яке світилися у неї в руці. Вона знала, що це її єдиний шанс — або вона використає свою силу для остаточної перемоги, або вони всі загинуть тут.

— Ми зупинимо тебе, — відповіла вона, вийшовши наперед. Її голос був твердим, але всередині вона відчувала тремтіння. Вогонь всередині неї розгорявся, готовий до фінального бою.

Темний володар посміхнувся, і темрява почала рухатися навколо нього, створюючи вихор магії. Він підняв руку, і величезний потік темної енергії кинувся на Аріану та її супутників.

— Тримайся! — крикнув Кейрон, витягуючи меч і кидаючись на ворога.

Але перш ніж темрява могла досягти їх, Аріана підняла руку, і Око Вогню спалахнуло яскравим полум’ям. Її сила зустріла темряву Темного володаря, і на мить усе навколо них перетворилося на хаос. Світло і тінь боролися за панування, стикаючись у кожному кроці.

Аріана відчувала, як полум’я всередині неї стає все сильнішим, і тепер вона була впевнена: це не просто артефакт, а її власна сила, яка пробудилася.