Глава 18: Злиття зі світлом і тінню

Коли Аріана прошепотіла слова “Я готова”, її рука, що торкнулася Ока Вогню, раптово запалала яскравим світлом. Спершу вона відчула гарячу хвилю енергії, що проникла крізь її тіло, наче полум’я, яке могло спалити до тла. Але, на диво, це не завдало їй болю — скоріше, це було схоже на розкриття нової частини її самої.

Світло, що виходило від артефакту, огорнуло її, немов кокон, і вона опинилася в іншому просторі. Навколо неї панувала абсолютна тиша, не було нічого, окрім темряви, що тремтіла вдалині. Вона відчувала цю тінь — холодну, голодну і неймовірно потужну. Але всередині неї спалахнуло світло, якому темрява не могла протистояти.

Раптом перед нею з’явився знайомий силует. Темні обриси фігури виринали з мороку, а червоні очі дивилися прямо на неї. Темний володар. Але цього разу це був не він сам, а його відлуння, відголосок його сили, яка ще залишалася у світі.

— Ти повернулася, — його голос був тихий, але пронизливий, мов шепіт вітру перед бурею. — Ти все ще шукаєш силу, що захована в тобі, але ти не розумієш, що вона належить мені.

— Це неправда, — відповіла Аріана, збираючись із силами. — Я володію цією силою не для тебе. Вона належить мені, і я використаю її, щоб зупинити тебе назавжди.

Темний володар усміхнувся. Його обличчя було ледь помітним у темряві, але ця посмішка випромінювала жах.

— Ти не розумієш, Аріано. Темрява — це не те, що можна зупинити. Вона існує так само, як існує світло. Її не можна знищити, її можна лише прийняти. І ти… ти частина цього балансу.

Аріана відчувала, як її серце билося швидше. Його слова були небезпечними, але водночас вона знала, що є зерно правди в тому, що він казав. Світло і темрява дійсно були двома частинами одного цілого. Але питання полягало не в тому, чи прийняти темряву, а як її контролювати.

— Я не боюся тебе, — тихо промовила вона, підіймаючи руку, в якій сяяло Око Вогню. — Моя сила — це світло, яке ти ніколи не зможеш затьмарити. І я не дозволю тобі взяти контроль над нею.

Темний володар зробив крок уперед, його постать наблизилася до неї, але вона не відступила. Аріана відчула, як вогонь у її руці розпалювався все сильніше. Полум’я виривалося з артефакту, оточуючи її тінь.

— Побачимо, чи зможеш ти встояти перед справжньою силою, — знову пролунав його голос, але цього разу вже не таким впевненим.

У цей момент світло Ока Вогню раптом вибухнуло яскравою хвилею, і темрява навколо неї почала відступати. Аріана відчула, як її власна енергія злилася з артефактом, стаючи частиною єдиного цілого. Вона тепер контролювала силу, яка раніше була поза її владою. Світло і темрява билися всередині неї, але вона відчувала, що може втримати цей баланс.

Темний володар зник, його образ розчинився в темряві, яка відступила від неї, залишивши лише яскраве сяйво в її руках. Але вона знала, що це був лише початок. Він не зник назавжди, а лише тимчасово відступив, готуючись до наступного кроку.

Аріана прокинулася в тому самому приміщенні, де лежало Око Вогню. Вона важко дихала, але відчувала неймовірну силу, що розлилася по її тілу. Тепер вона знала, що має контроль над артефактом, але також розуміла, що боротьба ще не завершена.

Кейрон і Атарос, які чекали біля дверей, миттєво кинулися до неї.

— Що сталося? — запитав Кейрон, тримаючи її за плечі, коли вона піднялася.

— Я відчула його, — відповіла Аріана, зосереджуючи погляд на артефакті, що все ще мерехтів слабким світлом. — Темний володар все ще тут. Його сутність жива, але я змогла стримати його. Я контролюю Око Вогню.

Атарос здивовано подивився на неї.

— Це неймовірно, Аріано. Якщо ти дійсно можеш контролювати силу артефакту, це означає, що в нас є шанс на перемогу.

— Але це ще не кінець, — сказала вона, відчуваючи важкість майбутніх подій. — Він не зник, лише відступив. І тепер, коли я стала частиною цього балансу, наша битва лише починається.

Кейрон стояв поруч із нею, його погляд був твердим і впевненим.

— Я поруч, як і обіцяв. Разом ми впораємося з будь-якою загрозою.

Аріана кивнула, хоча в глибині душі знала, що їх чекає небезпечне випробування. Вона відчувала, як нові сили почали переплітатися з її власною сутністю. Але тепер вона мала щось більше — віру в себе і в тих, хто був поруч із нею.

Наступного дня Аріана зібрала раду, щоб обговорити подальший план дій. Їм потрібно було підготуватися до наступної атаки, яка могла бути значно могутнішою. Але тепер вона знала, що у них є перевага — сила Ока Вогню, яку вона контролювала.

Атарос розгорнув карту, де були позначені місця, де за останні дні зафіксували дивні магічні сплески. Всі ці точки вели до одного місця — древньої фортеці на краю світу, місця, де, за легендами, народилася темрява.

— Це наше останнє завдання, — сказав Атарос, показуючи на фортецю. — Ми повинні туди дістатися, перш ніж Темний володар знову зможе зібрати свої сили.

— Це буде небезпечна місія, — зауважив один із магів, дивлячись на карту. — Але якщо Аріана дійсно контролює силу Ока Вогню, у нас є шанс.

— Це наш єдиний шанс, — відповіла Аріана. — І ми не можемо його змарнувати.