Трон перед Аріаною випромінював загадкову енергію, яка одночасно тягнула й відштовхувала. Його форма була незвичайною: здавалося, він складався з тіней, які перепліталися, утворюючи химерні візерунки. Аріана відчувала, як ця сила намагається торкнутися її думок, випробувати її рішучість.
— Це те, що ми шукали? — запитала Аріана, все ще не вірячи своїм очам.
Кейрон кивнув, але його обличчя залишалося напруженим.
— Трон Тіньової Королеви — це не просто залишки стародавньої магії. Він приховує секрети, які можуть змінити все, що ми знаємо про баланс між світлом і темрявою. Але це також пастка. Тіньова Королева була відомою своєю хитрістю. Трон не просто символ її влади, він може оживити темряву.
— Що мені робити? — запитала Аріана, відчуваючи внутрішнє зростання тривоги.
— Ти повинна доторкнутися до трону, — відповів Кейрон. — Але зроби це обережно. Якщо ти втратиш контроль над своїм вогнем або дозволиш темряві проникнути всередину, тебе може поглинути тінь.
Аріана зробила крок вперед, уважно дивлячись на трон. Його тіньові лінії рухалися, немов живі, і кожен крок наближав її до розуміння, що це не просто артефакт з минулого — це було щось більше. Вона простягнула руку, відчуваючи, як тепло її вогню почало взаємодіяти з холодом тіні.
— Я зможу це зробити, — сказала вона, намагаючись переконати себе.
— Вір у свій вогонь, Аріано, — підбадьорив її Кейрон. — Він твоя сила, твоє світло.
Вона вдихнула глибше і обережно доторкнулася до трону. У ту мить, коли її пальці торкнулися його поверхні, світ навколо змінився. Темрява затягнулася, і все стало нечітким. Аріана відчула, як навколо неї виникла воронка, що тягнула її до серця трону.
Вона побачила перед собою фігури, схожі на тіні, але вони були не просто тінями. Вони були спогадами, давніми відголосками минулого, які залишила по собі Тіньова Королева. Усі вони кружляли навколо трону, наче під контролем невидимої сили.
— Ти не знаєш, на що ти здатна, — промовив один із голосів, з’являючись із темряви. Це була жінка з пронизливими очима, схожими на темну безодню. Її образ був розмитий, але відчувався владним.
— Хто ти? — запитала Аріана, намагаючись триматися на ногах, хоча темрява кружляла довкола.
— Я була тією, хто правив цим світом. Я була світлом і темрявою одночасно, — відповіла жінка. — Моя сила була незрівнянною, і тепер ти намагаєшся торкнутися того, що було створене мною.
— Тіньова Королева… — промовила Аріана.
— Ти прийшла сюди, думаючи, що зможеш контролювати тіні? — Королева насмішливо усміхнулася. — Вогонь — це всього лиш світло, що може згаснути. Ти навіть не уявляєш, як легко його знищити.
Аріана відчула, як холодні хвилі темряви намагаються увійти в її свідомість. Вона згадала слова Кейрона: “Якщо ти втратиш контроль над своїм вогнем, темрява тебе поглине”. Її внутрішній вогонь слабшав, але вона знала, що повинна боротися.
— Я не боюся тебе! — крикнула Аріана, намагаючись стримати натиск темряви.
— Не боїшся? — Королева підняла брови. — Тоді доведи це. Покажи свою силу.
Темрява ставала все густішою, і Аріана відчула, як її полум’я слабне. Її думки почали розпливатися, і вона відчула, як тіні починають проникати в її розум. Але потім вона пригадала все, що пережила: свої тренування, політ із вогняними крилами, боротьбу з тінями. Усе це зміцнило її волю.
— Я сильна! — крикнула вона ще раз, і її вогонь раптово спалахнув.
Темрява відступила, і тіні почали розсіюватися. Аріана відчула, як її полум’я наповнило кожен куточок її свідомості, знову запаливши її рішучість.
— Ти можеш мати свою силу, але темрява ніколи не стане частиною мене, — промовила Аріана, дивлячись прямо в очі Королеви. — Я не дам їй контролювати мене.
Королева зникла, і навколо Аріани все стало тихим. Трон більше не випромінював ту ж саму тягучу силу. Він здавався спокійним, майже порожнім.
Аріана зробила крок назад, відчуваючи полегшення, що пройшло крізь її тіло. Вона відчула, як внутрішній вогонь знову стабілізувався і став сильнішим.
— Ти впоралася, — сказав Кейрон, підходячи до неї. — Тепер ти дійсно контролюєш свою силу. І ти перемогла тінь.
— Це було… складно, — сказала Аріана, вдихаючи свіже повітря.
— Це було випробування, яке тільки ти могла пройти, — промовив він. — Ти змогла подолати темряву в собі, і це робить тебе готовою до наступного етапу.
Аріана подивилася на трон, який тепер виглядав спокійним і нерухомим. Вона відчула, що залишила позаду щось важливе, але також здобула щось більше.
— Що тепер? — запитала вона, повернувшись до Кейрона.
— Тепер, коли ти володієш своїм вогнем і подолала темряву, ми повинні вирушити до Ока Вогню, — відповів Кейрон. — Там, де знаходиться наймогутніший артефакт. Тільки з його допомогою ти зможеш завершити свою подорож.
Аріана кивнула. Вона більше не сумнівалася в собі. Вона була готова до всього, що чекає на неї попереду.