Крила, указка і двері в підвал

Розділ 14. Викрадення Ероса та ультиматум ТЦК

У квартирі на Ковпака пахло розлитим валер’яном та паленою електронікою. Гільза кружляла по вітальні, випускаючи з вух-антен тривожні червоні іскри. Лола стояла на балконі, її чорне волосся тріпотіло на вітрі, а очі сканували нічні Суми в пошуках бодай натяку на рожеве пір'я.

— Вони його викрали прямо з гойдалки, — Патрік сидів на підлозі, розглядаючи порожню коробку з-під вівсянки, де Едік зазвичай зберігав свої стріли-присоски. — Я бачив лише тіні в синіх беретах. Вони рухалися синхронно, як податкова нагрянула на ФОП.

Бруні, який після невдалої спроби самогубства через батарею перебував у стані «керованої люті», вивчив напис на стіні підсобки, який Гільза «принесла» в пам’яті свого візора.

— «Аудит завершено», — прохрипів гном, стискаючи кулаки так, що затріщали суглоби. — Ці виродки з ТЦК — Товариства Церберів-Клептоманів — зовсім страх втратили. Викрасти Купідона? Це ж міжнародний скандал! Це ж... це ж демпінг на ринку почуттів!

Раптом на підвіконня впав важкий, мокрий конверт. Він пахнув вогкістю під’їздів на Роменській та старою копіркою. Лола розірвала його титановою указкою. Всередині лежав офіційний бланк із печаткою у формі триголового пса.

«УЛЬТИМАТУМ. Гр. Лоло Валентинівно та Ко. Повідомляємо, що об’єкт Е. (далі — Ерос) затриманий за незаконну трансляцію кохання без ліцензії в межах Сумської ОТГ. Нами встановлено, що стріли-присоски об’єкта працюють на чистому ентузіазмі, що є порушенням магічного кодексу про оподаткування радості. УМОВА: Поверніть сулію з «Сумським Сумом» (общак) на недобудову біля Центрального ринку до 24:00. У разі невиконання — ми вилучаємо всі вихідні дні в місті до кінця 2026 року. Суми працюватимуть вічно. Без перерви на обід. З повагою, Головний Клептоман».

— Викрасти ВИХІДНІ?! — Патрік підскочив, ледь не впустивши свій зелений піджак. — Це вже занадто! Як можна жити в Сумах без суботи? Це ж база! Це ж святе!

Лола повільно зіжмакала папірець. Її хвіст різко вдарив по підлозі, вибивши іскру з лінолеуму. 

— Вони хочуть сулію. Вони хочуть паливо для своєї машини депресії, — вона подивилася на Бруні. — Бруні, ти готовий?

Гном витягнув із кишені стару, засмальцьовану візитку, яку він знайшов у підвалі. Ту саму, де золотом на нафті було написано: «Адул Ель-Рахмат Рахим Лукум...» 

— Знаєте що, — Бруні хижо посміхнувся, демонструючи залізний зуб. — Якщо вони хочуть депресію — вони її отримають. Але не в банці. Вони отримають її у вигляді арматурного вихору.

Він підійшов до Гільзи і налаштував її візор на частоту «рожевого пуху». Собака-кіборг видала впевнене «Гав-клік!», вказуючи носом у бік Центрального ринку.

— Патріку, бери свою швабру-символ совісті, — скомандувала Лола, затягуючи пасок на піджаку. — Бруні, заводи «малинову кулю». Ми їдемо рятувати кохання. І, клянуся пеклом, якщо хоч одна пір’їнка впаде з голови Едіка — я перетворю ТЦК на систему «Human» зсередини.

Вони вибігли з квартири. «Малинова дев’ятка» чекала під під’їздом, вібруючи всіма своїми деталями від нетерпіння. Бруні вставив ключ, і машина видала звук, схожий на рев пораненого дракона, який перейшов на газ-метан.

— Прямо на ринок, — прошепотіла Лола, поправляючи окуляри. — Там, де тіні довші, а ціни на магію — найнижчі.

Вечірні Суми здригнулися від звуку пробитого глушника. Рятувальна операція «Базарний реванш» розпочалася.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше