Крила Мороку

Розділ V. У пошуках сріблянки

-Покидьок. - Крикнула Релі, Таносу в обличчя

-Айм знайде мене, і тоді ти отримаєш те на що ти і справді заслуговуєш !

-Мовчи. - Танос вдарив її своєю рукою по щоці.

У Релі були зв'язані руки, вона сиділа у храмі з цим покидьком. Але не у тому храмі до якого йде Айм, а у іншому. У храмі його батька.

-Це все на що ти здатний еге ж? - сріблянка випльовувала свою кров на підлогу, дивлячись Таносу у очі. Її погляд був не таким, який вона показувала Айму. Він був набагато іншим. 

-А ти хочеш аби я зробив тобі щось гірше? Ауреліє, послухай крихітко, дядечко Танос не хоче тобі зла. Мені потрібен твій  коханий аби добити його, от і все. А от що буде з тобою, я ще подумаю. Подивимось по тому як ти себе будеш поводити.

Танос нахилився до неї ближче, але Релі плюнула йому у леце.

-Не клич мене крихіткою, покидьок.

-Тобі ж гірше крихітко, не хочеш сидіти в теплі та світлі ? Будеш сидіти у темряві та холоді. Седріку, відведи нашу панночку до мого підземелля. 

-Ти просто покидьок, який досі не може відійти від батьків та жити самостійно, ти як їхня прислужна собачка яка бігає за ними та виконує їхні забаганки.

-Подивимось хто ще буде собачкою.

 

Тим часом я йшов по темному лісу. Здається що у нього немає не кінця не початку. Без Релі так сумно та незвично..

Сподіваюсь з нею там все добре. До храму Таноса декілька кілометрів, було би набагато швидше як би я міг летіти. Але я не маб такої змоги, тож буду йти пішки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше