Крила Мороку

Розділ IV. Мені потрібно забрати її у нього.

Ми продовжували нашу з Релі подорож. У лісі була мертва тиша, навіть ніякий птах не пролітав. Вже скоро ніч, ставало все темніше і темніше.

-Можливо, ми би зупинились десь перепочити?  Поспати . - запропонував я , я вже не відчував своїх ніг тому хотів як найшвидше десь зупинитись.

-Так, звісно. 

Лежала колода від дерева, я ліг, поклавши свою голову на колоду.

-Ходи до мене сріблянко 

Вона підійшла та лягла мені на крило. Було видно зорі та місяць.

-Сьогодні гарний місяць, чи не так? 

-Так Айме, ще як. - Відповіла мені сріблянка обійнявши мене.

За мить вона вже спала, я не міг надивитись на неї. Вона була такою світлою, що її і у темряві не загубиш.

Врешті-решт, заснув і я.

 

Я відкрив очі, перед мною було палаюче сонце,та чисте небо. Коли я хотів подивитись на сріблянку, я не побачив її.

Лише стрілу, що була у дереві. На стрілі лист. Я підійшов до дерева, зняв стрілу, та почав читати листа:

"Братику, позичу в тебе твого світла. Вона мені потрібна, без неї мені так темно та сумно...

Сподіваюсь ти не маєш нічого проти) *Твій любий Танос."

-Дідько.. Покидьок.

Я напевно знаю де її шукати. У храмі Таноса.

До нього йти десь день, чи два.

Я повинен знайти свою сріблянку, та помститись брату за все скоєне.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше