ГЛАВА. КОНТРАТАКА АНГЕЛІВ

Вулиці міста ще диміли від першого прориву, а пил повільно опускався на мармурові площі. Ангели, змучені, але непохитні, знову стали в строю, готові відбити наступну хвилю.
— Фокус на центрі площі! — крикнула Праведна, і її голос, змішаний із телепатичними імпульсами, пройшов крізь свідомість кожного воїна. — Не дайте їм прорватися!
Кристали на шпилях вибухнули білим світлом, хвилі енергії розліталися вулицями, відкидаючи частину темної армії назад. Ангели рухалися узгоджено: щити створювали живий бар’єр, мечі блищали, крила розправлялися для відбиття атак.
Падший демон відчував кожен рух: кожен удар, кожен порух їхніх крил, кожну хвилю магії. Його темна аура стискала простір, але Праведна перехоплювала його наміри через зв’язок.
— Вони сильні… — промовив він собі, відчуваючи рішучість і дисципліну, які не давали йому прорватися. — Її сила… вона не лише в бар’єрах, а в них самих.
Вулиці міста перетворилися на поле бою, де світло і тінь перепліталися в калейдоскопі магії:
Ангели пробивалися вперед, відбиваючи кожен наступ, їхні крила створювали щити і кола енергії.
Маги концентрували силу на вузьких проходах, посилюючи бар’єри і спрямовуючи потоки світла прямо в натиск ворога.
Молодші воїни проявляли героїзм, прикриваючи старших і кристали, що живили захисні щити.
Праведна відчула їхню синергію: кожен ангел був частиною єдиного організму, що рухався як хвиля світла проти темряви.
— Ми витримаємо, — шепотіла вона сама собі, і її думки миттєво передавалися всім, хто був на передовій.
Падший демон на мить зупинився, відчуваючи, як її рішучість зміцнює всіх захисників. Його погляд на неї змінився: більше не просто ворог, а особистість з силою і харизмою, що випромінює контроль над хаосом.
— Ця… — подумав він, — ця сила робить їх непередбачуваними. І вона… вона впливає на мене.
Темрява знову ринула вулицями, але кожен крок був передбачений. Телепатичний зв’язок Праведної дозволяв координувати удари, підсилювати бар’єри в потрібний момент, змушуючи армію падшого розпадатися на фрагменти, що не могли прорватися.
Хвиля за хвилею темрява відступала, а ангели, об’єднані світлом і енергією, зустрічали наступ з холодною впевненістю. Навіть серед хаосу вони тримали стройову дисципліну, а кожен їхній рух відчувався як продуманий удар у серце темряви.
Падший демон підняв крила і відступив на пагорб, оцінюючи втрати. Він розумів, що на фронті зіткнувся не лише з міцними солдатами, а з єдиним організмом, очолюваним силою Праведної.
— Її рішучість… — подумав він, — я відчуваю її навіть у хаосі. Вона робить їх сильнішими. Але це ще не кінець…
Місто витримало перший великий удар, але пил і магічні спалахи показували, що війна лише набирає обертів. Ангели були виснажені, але їхня рішучість і єдність, посилені силою Праведної і її зв’язком із падшим, тримали місто непорушним.