ГЛАВА. ПРАВЕДНА: СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Праведна стояла на балконі Великого Храму, високо над площами міста ангелів.
Її крила розкривалися холодним світлом, яке пронизувало мармурові арки та кришталеві шпилі, але її погляд був спрямований далеко на південь, де на горизонті темніли обриси його армії.
— Вони йдуть, — тихо сказала вона самій собі.
Серце її билося рівно, але в глибині душі пробігала тривога: величезна армія падшого рухалася, як єдине тіло, і її аура вже простягалася до міста, змушуючи повітря тремтіти.
Вона спостерігала: солдати йшли рядами, їхні крила складені, очі пульсували золотом і ніччю одночасно. Кожен крок відлунював по рівнинах і полях, які підступали до міста.
— Так… вони дисципліновані, — промовила Праведна. — І досить сильні, щоб залякати навіть найдосвідченіших ангелів.
Вона стежила за їхніми рухами, помічала, як вони реагують на команду падшого, як слухають його слова, як аура темряви хвилює кожного з них.
— Він не просто збирає військо, — подумала вона, — він формує єдину силу, яка відчуває його як проводиря, як закон.
Місто ангелів готувалося. Бар’єри піднімалися на арках, кришталь шпилів світився, а патрулі розставлялися на вузьких мостових. Але з балкону вона бачила: навіть це світло може похитнутися, якщо падший підійде достатньо близько.
— Ми повинні тримати дисципліну, — промовила вона вслух. — Не тільки фізично, але й духовно. Кожен ангел повинен відчувати себе частиною щита, що тримає місто.
Вона підвелася трохи вище, нахилилася над краєм балкону і дала команду внутрішньому голосу:
— Стежте за їхньою швидкістю. Їхня сила зростає із наближенням. Враховуйте це у планах оборони.
Праведна бачила, як війська падшого наближаються до лісистих рівнин і полів, що оточують місто.
— Вони сильніші, ніж я думала, — подумала вона. — Але я знаю це місто. Я знаю його сили, його слабкості. І ми будемо готові.
Внутрішньо вона підрахувала можливі варіанти дій: підкріплення на шпилях, контроль над магічними бар’єрами, маневри крилом.
— Я не можу дозволити страху керувати мною, — шепотіла вона. — Страх — сигнал. Він каже, що ми повинні діяти швидко, але розумно.
І, дивлячись на довгі ряди його армії, вона відчула холодну рішучість:
— Вони думають, що йдуть на перемогу… Але місто ангелів не зламається так просто.
Її світло трималося над площами, підсилюючи дух ангелів, і в той самий час її розум уже планував кожен крок битви, кожен маневр, кожну стратегію.
— Приближення його лише початок, — подумала Праведна. — І коли він постане перед нами, я буду готова.
І в цей момент вона відчула: війна вже почалася у серцях і думках, і залишилося лише дочекатися фізичного зіткнення.