XXI розділ

Настав четвер, я одягла легінси і топ. Перше тренування, Оля щаслива бачити мене, притягла бодібар, гантелі, зайняла мені місце перед дзеркалом. Резинку на ноги дала синю, а собі взяла чорну. Сказала, що синя не дуже туга. Не знаю ледве пережила те тренування. 

Оля монстр, гантелі по три кілограми, я по одному ледве. Бодібар це взагалі як можна таке тяжке давати в руки дівчатам. І це вона теж мені легкий дала. Бачу крепатура буде ще та. 

Ці випади і присідання – найгірше, що може бути. От кінець заняття мені сподобався. На килимку, розтяжечка. Доречі не така я дерев’яна як думала. 

Наступного ранку гадала не встану. По-перше вчора ледве витримала в епіцентрі після такого тренування, а по-друге мені капец. Боже як ноги болять, як я піду на роботу? Я її вб’ю, я точно її вб’ю з тими тренуваннями. 

- Ало, Оля я не можу встати з ліжка. – чую сміх в телефоні. 

- Добре, що я тебе витягла. 

- Що доброго? Мені на роботу ввечері. 

Навіть на пиво через тебе не піду сьогодні. – взагалі не знаю як маю ходити. Це жах, така крепатура.

- Ксю, прийми гарячу ванну має трохи помогти.

- Дивись, бо інакше ти мене сьогодні в епіцентрі підмінятимеш.

- Ага, придумала собі таке. Давай гаряча ванна і пару раз поприсідай попустить.

- Яке поприсідай, я встати не можу. Ти ненормальна чесне слово.

Ледве дійшовши до ванни я включила гарячий кран. Залізти у неї теж ще той квест. Невже я така м’яко кажучи не спортивна, що в мене так болять ноги і трохи руки. Єдине, що не болить це прес, мабуть десь є всередині. 

Ой, як добре, ванна те, що треба. Оля таки знає всілякі хитрості. На щастя я все ж змогла піти на зміну і відпрацювати цю п’ятницю, от тільки завтра знову в зал. Я не виживу. 

Десь за два тижні, мене нарешті перестали боліти ноги. Можна сказати я втягнулася і заняття почали приносити задоволення. Хоча попа наче не змінилась. Скільки часу на це потрібно уявлення не маю. В Олі попа звичайно краща, може за літо і у мене щось буде.