Крихкий сон

Розбите скло

З того моменту пройшов певен час , але майже нічого не змінилося, окрім відносин між Лідою та Адамом . Він частіше запрошував її кудись та й спілкувався більше. Одного дня Адам повертаючись з нею додому, запитав дещо .

– Лідо , можливо я помиляюсь але мені здається що тобі подобається Марк, правда ж ? 

– Так , але звідки ти знаєш? 

– Ти мабуть забула для чого я тут ... 

– Ах , ну звісно , наш "янгол охоронець ” не може заспокоїтись , я не твоя і постарайся трохи менше часу проводити зі мною, бо я не можу навіть нормально з коліжанками погуляти . Зрозумій що я не хочу щоб ти так піклувався про мене , не хочу ! 

Мало не кричала вона , перехожі споглядали на це ,хоча майже ніхто не звертав увагу. Як тільки Ліда закінчивши , перевела подих на щоках Адама потекли сльози . В його очах було видно що дівчина зробила йому боляче, але тільки він розумів наскільки біль сильний . Ліда дивилась йому в обличчя і сама ледь не плакала.

– Як знаєш, я всього лиш душа , в будь який момент я можу повернутись назад , тож прошу будь обережніша зі своїми бажаннями.

 Всю дорогу він з почуттям власної вини , дивився на Ліду , але не сказав ні слова.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше