Нова

Вони приїхали на зупинку на якій мали виходити , Адам взяв Ліду за руку ... Його теплі долоні стикали тендітну руку Ліди . Вони йшли і на лінійці їх чекав весь їх клас . Після урочистої частини вони пішли разом на уроки . Поки вчителька - Марія Василівна, витирала намальовані синіми тінями очі на яких грудочками була намазана туш , Адам лиш дивився на Лідію , вони сиділи разом тож для нього не було проблемою заглядати їй прямо в карі очі. 

– Діти ... 

Схлипувала Марія Василівна.

– Ви в мене вже такі дорослі , ще трохи і буде випуск . Все ж 8 клас як не як , але не будемо про сумне , хочу повідомити що одна особа з нашого класу , зайняла друге місце на обласній олімпіаді з французької мови. Тож давайте всі разом привітаємо ...

З-за останньої парти середнього ряду піднеслась висока дівчина з світлим , майже білим волоссям , блакитними очима і кирпатим носом . Але вчителька продовжила говорити.

– Привітаємо Лідію Лазареву ! 

Ліда переглядаючись на всіх підвелась і вклонившись забрала від вчительки пакет та диплом з римською цифрою II .

– А ще в нашому класі з'явилось кілька нових осіб , це Адам Огнєв та Анастасія Васильєва, вона приїхала до нас із Донецька тож ви маєте їй допомогти освоїти мову .

Як тільки вчителька закінчила , дивна блондинка дивним жестом привіталась з класом . Адам теж піднісся і чомусь на його обличчі з'явилась іскра страху .