Ліда дивилась на нього, карими очима в яких чітко було видно вогники крил . Вона не розуміла чи це такий жарт , чи їй меріщилось в голові.
– Чекай я не дуже тебе розумію , якщо ти хочеш пожартувати то в тебе вийшло , вітаю .
– Це не жарти , твоїм ангелом охоронцем була душа яка перейшла до пекла , тобто я , мій батько - Сатана , послав мене бо тебе можуть вбити . Я навіть знаю хто і коли схоче на тебе замахнутись . Саме я став твоїм оборонцем бо саме я породив твою прекрасну і чисту душу , тож все твоє життя я поруч з тобою , просто ти мене не бачиш .
Дівчина переглянулась з ним , в очах Адама було видно щось схоже на погляд брата , вони були занадто схожі. Ліда бачила в його погляді страх і одночасно сміливість , він говорив впевнено хоч і розчаровано . Голос його був грубим але турботливим .
#11541 в Любовні романи
#4240 в Сучасний любовний роман
#1977 в Молодіжна проза
#889 в Підліткова проза
Відредаговано: 08.05.2023