ВСЕ РОЗДІЛИЛОСЯ

БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Цей біль несила відпустити

За наших донечок й синів!

За всіх, хто просто хотів жити!

За всіх, хто в небо відлетів...

Мені болить за Україну!

На серці рана не одна...

Прошу я Бога: "Вбережи країну,

Що серцю мила й дорога!".

І Бог почує та врятує

Своїх знедолених дітей.

Добро хай в серці торжествує

Й молитва лине кожен день.

Помолимось всі разом щиро

За мир і спокій на землі.

Хай процвітає Україна,

Не знає горя і війни!

ДЕ БУЛО ЩАСТЯ

Я дуже хочу повернутись

В момент, коли були щасливі:

Коли могли ми просто посміхнутись

І не шукали для цього причини.

Там щастя чатувало на порозі,

Домівка зустрічала нас теплом,

Не було місця повітряній тривозі,

А вся сім'я зібралась за столом.

Тепер збираємо частинки

Всього, що щастя дарувало.

Та хочеться, щоб ці моменти

Ніщо ніколи не зруйнувало!

Хай щастя знову надихає

На добрі вчинки і любов!

Хай радість в серці оживає!

Життя відчуємо ми знов!

ЛЮДИНОЮ ЛИШАТИСЬ

Я перестала вірити в людей.

Я бачу лише підлість і брехню.

І не сховати від моїх очей

Людську байдужість цю страшну.

Говорять: "Об'єдналися. Ми - сила!"

Та чи насправді це так є?

Хтось витягає побратима,

А хтось вдає, що все мине.

Хтось віддає усе, що має,

З надією війну спинити.

А інший навіть не згадає

І далі буде веселитись.

Немає совісті, добра нема.

Простий народ лише страждає.

У брехунів: мільйон чи два,

В матраци долари ховають.

А правди ми не чуємо!

Лиш те - що дозволяють.

Коли ми вже відчуємо,

Що про людей тут дбають?!

Та не потрібно нам здаватись,

Хоч болю й кривди так багато.

Треба ЛЮДИНОЮ лишатись!

А за гріхи буде розплата...

ЦЕ БУВ ЛИШ СОН

Блакитне чисте небо

Так світиться вгорі.

Яскраве тепле сонечко

Всміхається мені.

Прокинулась я рано,

Це був всього лиш сон...

Чудовий день! Та марно...

Війна в нас за вікном.

Чи можу я радіти

Птахам у небесах?

Цим кольоровим квітам

І травам у садках?

Краса милує око!

А серце завмирає,

Бо ця війна жорстока

Надію відбирає...

Нехай все буде навпаки:

Війна лиш стане сном.

Забудуться сумні думки,

Лиш мир панує за вікном!

ЛУНА ТРИВОГА

І знов луна гучна тривога,

І знов біжу до укриття.

Звертаюсь подумки до Бога,

Щоб нам усім зберіг життя.

Одна година... Майже дві...

Тривога ще лунає...

Чекаю довго на відбій,