24 лютого 2022 рік. Місто Ізюм. Ранок. "Безпечний" ранок, про який тільки бажали. Було сонячно, трохи тепло, як завжди добре. Цього ранку, сталася велика трагедія: я посварився зі своєю улюбленою дівчиною-соняшником, і вона кинула мене раз і назавжди. Я був дуже сильно ображений, коли дізнався про це. Я зупиняв її, мовляв, мол, не кидай мене. А вона лише каже, що із-за того, що я посварився з нею, більше зі мною не розмовлятиме. Я заплакав, коли вона відійшла від дому якомога далі. Тоді у мене виникло запитання: чи не час повернути її назад додому? Тому, сказав:
— А якщо, я зможу її повернути, як крикну голосно до гори? Можливо, вибачення покращать їй настрій.
Я вирішив покричати на усе горло, і тому, пішов до дробини, яка постійно лежить біля даху. Я заліз на неї, і вставши на дах, крикнув:
— Думаю, що пора діяти. Але спочатку... — я взяв бінокль і почав стежити за своєю дівчиною-соняшником, яка вже ітак відходить далі. Вона іде по вулиці, іде та іде, аж поки... Аж поки вона не дійшла до пішохідного моста! Настав час діяти! Я трохи покашляв, та як крикну їй на усе горло:
— ПРОБАЧ МЕНЕ, ЛЮБА!!! ПОСЛУХАЙ, ЩО КРАЩЕ!!! ПОСЛУХАЙ!!!
Вона лише як почула, так й сказала:
— Та пішов ти! — в результаті чого, пішла далі, аж до пішохідного мосту.
Це не допомогло їй почути мене. Я думав, що вона не почула мене, тому вирішив покричати ще:
— ВИБАЧ МЕНЕ, БУДЬ ЛАСКА!!! ПОСЛУХАЙ, ЩО КРАЩЕ!!! ПОСЛУХАЙ!!!
Ті самі слова, я кожний раз повторював, аж поки взагалі не засмутився, і взагалі ліг до дому, їсти Патрікові млинці.
Млинці аж взагалі не підняли мені настрій. Я лише на них похмуро дивився, а Патрік мене питає:
— Що сталося, Леве? Ти сьогодні якийсь похмурий. Подивися з іншого боку: сонечко світить, тепло трохи, весело стає! Чи не так?
— Було б так, якби не моя дівчина... — засмучено буркнув я.
— Твоя дівчина? А що з нею сталося? — запитав Патрік.
— Посварився з нею, — відповів я. — Вона образилася й кинула мене раз і назавжди.
— Так, чому ж тобі не піти і не вибачитися, ніж кричати їй навздогін з даху?
— Не можу. Я першим почав, тому й не вибачуся перед нею просто так.
— А ти заспівай їй пісню якусь, і вона тебе вибачить, — порекомендував Патрік.
— Ти впевнений? Не думаю, що це допоможе, — сказав я з невпевненістю.
— Ти забув, як ми нову пісню тестували у твоїй студії¹? — нагадав Патрік. — Мені з першого разу сподобався приспів, який ти створив для пісні "Послухай". Краще придумай ритму² для своєї пісні, і вона тебе вибачить.
— Добре, можливо ти правий. Треба спробувати, ніж чекати, коли вона взагалі піде геть із міста, — погодився я, і коли я доїв млинці, взяв зошит зі словами пісень, і побіг знову на дах, перед тим кликаючи свою знімальну команду зі своєї студії.
— Я вірю, що у тебе усе вийде, — сказав мені Патрік, віруючи в те, що зможу повернути свою дівчину назад.
Вийшовши на двір, я попросив студію зайняти місце на якомусь даху, як на: гаражі мого дідуся; старому сараї; новому чи старому туалеті; іншому малому сараї; та на теплиці. Я знову поліз на дах, і оголосив, що буде лише тренування перед тим, як знімати кліп. Тому, я знову почав кликати свою дівчину, яка вже дійшла до центру міста:
— ПОСЛУХАЙ, ЩО КРАЩЕ!!! ПОСЛУХАЙ!!!!!
Та вона усе одно мене не чула. Тому, у мене виник план:
— Треба якась підмога, щоб моя дівчина зрозуміла, як я взагалі її кохаю і взагалі її вибачаю. Спочатку сам.
І що з цього вийшло, що сам впорався? Нічого! Дівчина лише йшла далі містом, без попередження та вказівок. Це шок! І я продовжував кричати на усе горло, аж поки не піднявся Лев Костюм у костюмі Олівера Трі³:
— Агов! Ти чого розкричався?! Твій голос чути аж до лісу та до наступної вулиці!
— Дівчину вибачаю, яка кинула мене, — відповів я. — Ви не проти мені допомогти?
— Ні, у мене зараз тренування з трюками буде, тому не допоможу, — відповів Лев Костюм, і вставши на самокат, зістрибнув на дах дідусиного гаража. — Краще іншим разом!
Він там співав про якусь капусту, що й сказати нічого. Капуста... Капуста? КАПУСТААААА!!! Ой! Що я накоїв? Моя дівчина образиться, що я її капустою назвав. Але вона ітак ображена на мене, тому доведеться знову робити тренінги перед тим, як розпочати зйомки кліпу.
Тренінги йшли на добре. Я тренувався з усіх сил, щоб вибачити свою дівчину не лайливими словами чи звичайними вибаченнями, а саме піснею, яку я для неї підготував. Тому, коли я оголосив, що пора розпочинати зйомки, я сказав:
— Почнемо наш план!
І зйомки почалися. Вони починалися з того, як я розпочав зйомки кліпу. А далі почалась пісня, яку почав підпівувати під кліп. Ось слова цієї пісні:
Стружик Лев. "Послухай"
Жанр пісні: Хіп-хоп.
Швидкість пісні: 170 BPM.
Настрій пісні: сумна, весела, криклива.
Рекавер пісні англійського співака MASN нарахунок його пісні "Don't Talk".
(Struzhik Lev let's go!)
Куплет 1:
Чому ти мене кинула?
Мене само-о-о-о-ого?
Навіщо ти мене
Кидаєш просто так? Адже...
Лишній уривок з куплету⁴:
(Ігри Поку, Поку... Ігри!
Спати, спати та ігри!)
У-во-у!
Чому ти не приходиш
Вибачатися?...
Перед приспівом:
Квіти розквітають як... Со-о-о-онце-е-е-е...
А я тобі кричу на все... ГОООООООООРЛООООООООО!!!!!!!...
Приспів (співається двічі):
ПОСЛУХАЙ, ЩО КРАЩЕ!!!
ПОСЛУХАЙ!!!
ПОСЛУХАЙ, ЩО КРАЩЕ!!!
ПОСЛУХАЙ!!!
Кожний сірінгує⁵ завжди і завжди!
Завжди і завжди!
Куплет 2:
Чому ти мене
Залишаєш самого?
Адже без тебе я не
Можу жити я... (Ах!)
Лишній уривок з куплету.
У-во-у!
Чому ти знову мене
Перелюбила?...
Перед приспівом.