Буває, шлях вперед схожий не на топтану дорогу, а на центр урагану. Усе, що було звичним і стійким, раптом злітає в повітря, кружляє у шаленому вихорі подій, слів і почуттів. Плани руйнуються, логіка мовчить, орієнтири губиться. Розум кричить: «Це катастрофа! Треба терміново зупинити цей хаос!». Але Принцип Духа шепоче інше: це не катастрофа. Це Танець. Це особливий, священний танець, у якому старі форми, що віджили своє, розбираються на частини, щоб із них могло скластися щось нове, досконаліше.
Синхронності в цій точці — це неясні знаки, а спалахи світла в крутячомуся пилі, миготіння візерунку, який ти зможеш розгледіти лише потім, коли танець завершиться. А Віра — це твоя здатність перестати чіплятися за зруйновані стіни й, заплющивши очі, відчути ритм цього вихру, дозволити йому нести себе, довірившись тому, що Перетворення, яке він несе, — благо.
Що робити?
Коли світ навколо тебе перетворюється на карусель непередбачуваних подій і емоцій, зроби найважче — перестань чинити опір. Не намагайся насильно навести лад. Натомість зроби глибокий вдих і скажи собі: «Я в центрі Танцю. Я довіряю його ритму». Зосередься на одній простій, земній дії — чашці чаю, рівному диханні, митті посуду. Нехай замовкне паніка, і тоді крізь шум ти зможеш почути мелодію, за якою танцює хаос. І ця мелодія вкаже тобі перший крок до нової форми твого життя.